Повномасштабна війна суттєво змінила земельний фонд України та умови ведення аграрного виробництва. За період бойових дій країна втратила близько 19% посівних площ, понад 5 млн га орних земель залишаються невикористаними, а станом на березень 2024 року потенційно замінованими вважаються 139 тис. кв. км. Ці дані були озвучені під час галузевої конференції BTU Soil Health, присвяченої відновленню родючості ґрунтів, яку організувала біотехнологічна компанія BTU.
Водночас зняття мінної небезпеки не означає автоматичного повернення полів до безпечного обробітку. Фахівці аграрного ринку звертають увагу, що на прифронтових і деокупованих територіях ґрунти можуть залишатися забрудненими важкими металами, зокрема цинком, міддю, кадмієм та іншими елементами, які здатні переходити в рослини, а згодом і в готову продукцію.
У таких умовах ризики для фермерів зберігаються навіть після офіційного дозволу на проведення польових робіт. Саме тому наукові установи та профільні підрозділи агрохімічних компаній вивчають механізми потрапляння шкідливих речовин із ґрунту в урожай. Для аграрія це питання не лише екології, а й фінансової безпеки, адже продукція з перевищенням допустимих норм може втратити ринок збуту.
Рівень накопичення небезпечних елементів залежить від багатьох чинників, серед яких вирішальну роль відіграють вид культури, властивості ґрунту, глибина залягання ґрунтових вод і локальні ушкодження, спричинені вибухами. Зернові культури, кукурудза та інші злакові здатні активніше поглинати мідь і цинк, тоді як у посівах соняшнику підвищену увагу приділяють можливому накопиченню кадмію. Кожна ділянка потребує окремої оцінки, оскільки навіть кілька вирв на полі можуть суттєво відрізнятися за рівнем забруднення.
На землях, що зазнали найбільшого впливу бойових дій, фахівці рекомендують проводити рекультивацію та тимчасово висівати культури, не призначені для харчового використання, зокрема сидеральні або енергетичні. Водночас таких площ небагато, і на більшості полів із поодинокими ушкодженнями після роботи саперів та отримання наукового висновку можливе повноцінне сільськогосподарське виробництво. Навіть у цьому випадку агрохімічний аналіз ґрунту залишається ключовим інструментом для зменшення ризиків і дозволяє уникнути ситуацій, коли сезон формально проведено, але врожай не може бути реалізований.
