Молочна галузь України у 2026 році зіткнеться з подальшим скороченням обсягів виробництва, що стане продовженням негативної тенденції останніх років. За оцінками профільних експертів, загальний валовий надій молока в країні знизиться до близько 6,8 млн т. На динаміку ринку одночасно впливають ціновий тиск, трансформація структури виробництва та фінансові обмеження для фермерів.
Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі прогнозує, що спад торкнеться як домогосподарств, так і промислового сегмента. За його словами, саме присадибний сектор забезпечить найбільше скорочення, тоді як молочнотоварні ферми зіштовхнуться з іншими викликами.
«Скорочення буде відбуватися як за рахунок присадибного сектору (−10%) до виробництва у 2025 році, так і молочнотоварних ферм (МТФ). Під тиском низьких цін на сире молоко промисловий сектор призупинить нарощувати темпи його виробництва, зокрема, ферми з поголів’ям більше 600 голів працюватимуть над оптимізацією витрат, доки ситуація на ринку не стабілізується», — зазначив він.
Окремою проблемою для галузі залишаються малі та середні господарства, які мають обмежений доступ до інвестицій і менш стійкі до коливань цін. Саме вони, за оцінками експерта, перебувають у зоні найбільшого ризику.
Експерт припускає закриття певних ферм із поголів’ям менше 400 голів.
Поточна ситуація на ринку сирого молока напряму залежить і від стану переробної галузі, і від споживчого попиту, який залишається стриманим. Водночас аналітики очікують, що баланс між попитом і пропозицією поступово почне вирівнюватися у другій половині 2026 року.
«Стабілізація ситуації як на ринку молочних продуктів, так і ринку сирого молока очікується в другій половині 2026 року», — уточнює Георгій Кухалейшвілі.
Попри короткострокові труднощі, довгострокові перспективи для частини українських виробників залишаються позитивними. Господарства, які зможуть зберегти поголів’я корів, інвестувати в ефективність, біобезпеку та сталі технології, матимуть кращі стартові позиції після завершення періоду спаду.
Українські виробники молока, які зможуть зберегти поголів’я корів та інвестуватимуть у сталість, на його думку, отримають переваги після 2026 року.
На глобальному рівні очікується зміна ринкової кон’юнктури, яка може зіграти на користь України. Зростання світового попиту на молочну продукцію поступово випереджатиме пропозицію, що відкриватиме нові можливості для експортерів.
«Прогнозується, що 2027 року світова пропозиція почне відставати від попиту, а ринок увійде у фазу відновлення, а 2028 року ймовірний дефіцит якісного молока-сировини. Ймовірно, у 2029-2030 роках ЄС увійде в структурний дефіцит, і зросте потреба у сухому молоці та вершковому маслі, що зможе задовольнити Україна, де нижча собівартість виробництва сировини. Україна має шанс закріпитися на ринку молочних продуктів країн Північної Африки та Близького Сходу, оскільки ЄС не зможе конкурувати щодо собівартості з біржовими товарами, виробленими в США, Латинській Америці та Океанії», — резюмує експерт.
Таким чином, 2026 рік для молочної галузі стане періодом адаптації та перегляду бізнес-моделей, а подальші роки можуть відкрити для України нові експортні ніші за умови збереження виробничого потенціалу.
