Із початку 2026 року в Україні набрали чинності оновлені вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин, гармонізовані з підходами ЄС. Йдеться про забезпечення повноцінної годівлі, належних умов утримання, підтримку здоров’я та створення можливостей для реалізації природної поведінки тварин. Для галузі свинарства ці зміни не стали несподіванкою, адже підготовка до адаптації тривала кілька років. За оцінками профільної спільноти, господарства вже виконали близько 75–80% нових норм, однак окремі аспекти потребують доопрацювання.
Одним із ключових елементів є правильна організація годівлі. Раціони повинні відповідати віковим та фізіологічним потребам тварин. Оскільки витрати на корм формують до 80% собівартості виробництва свинини, виробники традиційно приділяють цьому значну увагу. Водночас нові вимоги охоплюють не лише якість корму та води, а й технічний стан обладнання для їх подачі, адже воно має бути безпечним і не створювати ризику травмування.
Особливу увагу приділяють утриманню поросних свиноматок. У межах вебінару «Впровадження вимог до благополуччя свиней під час утримання» президентка Асоціація свинарів України Оксана Юрченко пояснила, що традиційна обмежена годівля таких тварин може викликати відчуття голоду, що суперечить принципам благополуччя. Вона зазначила, що для дотримання стандартів у раціонах мають бути компоненти з високим вмістом клітковини, і контролюючі органи перевіряють наявність цих інгредієнтів у рецептурах.
Ефективним інструментом зниження стресу під час групового утримання вважається наявність індивідуального місця для споживання корму. У великих господарствах дедалі частіше впроваджують електронні станції годівлі, які дозволяють тваринам по черзі отримувати свою норму. Такий підхід зменшує конкуренцію і сприяє рівномірному набору кондиції.
Окремий блок вимог стосується використання антибіотиків. Оксана Юрченко звернула увагу, що в Україні поки не заборонено профілактичне застосування антибактеріальних препаратів, однак у країнах ЄС їх використовують виключно з лікувальною метою. Вона наголосила, що з часом профілактичне застосування антибіотиків, які не мають безпосередньої терапевтичної користі, ймовірно буде заборонене і в Україні.
Важливим компонентом благополуччя є умови відпочинку. Приміщення мають бути спроєктовані так, щоб усі тварини могли одночасно лежати, а новонароджені поросята — безперешкодно контактувати зі свиноматкою. У більшості господарств ці норми виконуються, особливо щодо догляду за молодняком. Водночас проблемою залишається рівень освітлення: у частині свинарників воно недостатнє. Для об’єктивної оцінки рекомендують використовувати люксметр або навіть камеру мобільного телефона — якщо вона автоматично переходить у нічний режим, освітлення є слабким.
Норму щодо шумового навантаження — до 85 дБ — більшість підприємств дотримується без складнощів. Температурний комфорт визначають за поведінкою тварин: якщо вони збиваються в купу, це свідчить про холод, а перебування у зоні дефекації чи на решітках може сигналізувати про перегрів. В умовах нестабільного енергопостачання особливої ваги набуває наявність резервної вентиляції, клапанів і можливості природного провітрювання. Керівниця галузевої асоціації рекомендує регулярно перевіряти працездатність цих систем.
Найбільшим викликом залишається забезпечення свободи руху. Українські господарства поступово переходять від індивідуального утримання поросних свиноматок до групового формату. Такий підхід відповідає європейській тенденції відмови від кліткових систем. За словами Оксани Юрченко, сучасні станки опоросу передбачають можливість відкривання через 3–5 днів після народження приплоду, що дозволяє свиноматці та поросятам виходити у спільну зону. У ЄС ця модель розглядається в межах ширшої політики поступового завершення епохи кліток.
Окрему увагу приділяють площі утримання. Для поросних свиноматок частка суцільної підлоги без щілин має бути більшою, однак ця вимога ще не всюди реалізована. В Україні поки відсутні чітко встановлені нормативи щодо площі станка опоросу, і традиційно вона становить 3,6 кв. м. У деяких країнах ЄС цей показник сягає 6,5 кв. м, а науковці рекомендують орієнтуватися на 7,5 кв. м, що створює додаткові передумови для покращення умов утримання.
Загалом імплементація стандартів благополуччя є не лише вимогою євроінтеграції, а й фактором підвищення конкурентоспроможності української свинини. Дотримання таких норм впливає на якість продукції, доступ до ринків та довіру споживачів, а отже стає частиною стратегічного розвитку галузі.
