Закарпатська ферма відновлює поголів’я буйволів

31.12.2025, 10:16 119
post picture

У Виноградівському районі Закарпатської області працює ферма Карпатський буйвіл, яка зосереджена на відродженні традиційного для краю тваринництва. Буйволи впродовж століть відігравали важливу роль у господарському житті регіону, однак з часом їхня чисельність різко скоротилася. Сучасний проєкт має передусім соціальне та природоохоронне спрямування і орієнтований на збереження популяції, а не на швидке отримання прибутку.

Початком нинішнього господарства стало відновлення родинної справи, якою в минулому займалися дід і прадід теперішнього власника Романа Фетька. Під час колективізації в радянський період більшість буйволів у місцевих селах було втрачено, що фактично призвело до зникнення цього виду з аграрного ландшафту Закарпаття. Протягом 15 років послідовної роботи поголів’я на фермі поступово зростало і нині досягло 140 тварин. У структурі стада є 38 дійних буйволиць, які в сезон лактації дають від 3 до 8 л молока на добу.

Утримання тварин максимально наближене до природних умов, що є принциповим для їхнього добробуту. У теплу пору року буйволи більшість часу перебувають на пасовищах, мають постійний доступ до води та можливість відпочивати у заболочених ділянках, що відповідає їхнім біологічним потребам. Узимку поголів’я переводять у стайні, де забезпечують захист від холоду та контрольовані умови годівлі.

Процес доїння на фермі має свою специфіку. Через значні розміри та фізичну силу буйволиць цю роботу переважно виконують чоловіки, оскільки вона потребує витривалості та досвіду поводження з великою твариною. Такий підхід дозволяє дотримуватися безпеки як для персоналу, так і для самих тварин.

Буйволине молоко вирізняється підвищеною жирністю та наявністю казеїну типу А2, що робить його цінною сировиною для переробки. На базі ферми виготовляють різноманітні молочні продукти, зокрема сири, йогурти та масло. Для підтримки економічної стійкості господарство поєднує переробку з елементами агротуризму та реалізацією продукції через онлайн-канали, формуючи модель розвитку, яка базується на традиціях, екологічності та локальній ідентичності.

Поділитись в соцмережах:
Теги:

Підпишіться на новини,

щоби завжди бути в курсі подій агросфери

subscribe icon