Фермери з прифронтового Марганця на Дніпропетровщині, попри щоденну небезпеку, продовжують вирощувати кавуни та збирати врожай. Постійні обстріли й польоти ворожих дронів стали для них буденністю, проте аграрії не полишають справу, яку розвивають десятиліттями. Водночас цьогорічні результати виявилися скромнішими через природні чинники: весняні заморозки пошкодили ранні сорти, а літня посуха значно знизила врожайність пізніх баштанних.
Денис, бригадир із багаторічним досвідом у баштанництві, пояснив, що через небезпеку на колишніх землях біля Каховського водосховища їм довелося змінити місце вирощування. Нині під кавунами засіяно понад двадцять гектарів: частину відвели під ранні та середні сорти, а ще приблизно дванадцять гектарів — під суходільні, без зрошення. Він зазначив, що попри менші врожаї, фермери все ж зібрали добрі плоди, які хоч і не рекордні за розміром, проте зберегли солодкий смак.
Марганецькі кавуни не поступаються відомим херсонським та одеським. За словами бригадира, місцеві господарі прагнуть довести, що їхня продукція варта уваги покупців. У вирощування вкладають не лише добрива, а й власну працю та серце.
Олександр, співвласник господарства, наголосив, що колись на баштанах працювало близько 25 людей, але через війну більшість змушені були виїхати у безпечніші регіони, тож нині залишилося лише семеро працівників. Незважаючи на це, врожай збирають справно: за сезон уже отримали понад 450 тонн кавунів, а ще близько тридцяти тонн очікують із пізніх сортів. Лише за один ранок фермерам вдається зібрати дві тонни продукції, яку частково скуповують гуртові клієнти, а частину реалізують на місцевих ринках.
Хоча масштаби виробництва в Марганці менші, ніж на півдні країни, місцеві кавуни мають власну перевагу: вони достигають пізніше, коли на півдні врожай уже відходить. Це дозволяє підтримувати пропозицію на ринку й водночас популяризувати місцеву продукцію навіть у складних умовах війни.
