На сьогодні українські імпортери селітри зіткнулися з відсутністю ефективного варіанту доставки, який би відповідав вимогам як за маршрутом, так і за фінансовою доцільністю. Причиною цього стали обмеження, введені Військово-Морськими Силами України, що унеможливили транспортування аміачних добрив через національні порти. У результаті аграрна й логістична сфери зазнали додаткових труднощів, які загрожують зростанням вартості добрив щонайменше на п’яту частину. Подорожчання, своєю чергою, неминуче вплине і на собівартість сільськогосподарської продукції.
Як зазначив Володимир Гузь, комерційний директор компанії GOL, нині українським імпортерам доводиться шукати інші транспортні маршрути для ввезення селітри, адже до вересня повинна розпочатися активна підготовка до її перевезення. Серед можливих варіантів — порти Галац і Браїла в Румунії. Там вантажі можна перевалити та далі транспортувати територією України за допомогою широкої колії у піввагонах або вагонах. Проте такий маршрут є дорогим, адже селітра не належить до високорентабельних добрив — прибуток від її реалізації мінімальний. З огляду на це, будь-яке здорожчання логістики відбивається на попиті й стимулює загальне підвищення цін на всі види добрив. Адже саме селітра є базовим компонентом у їхньому виробництві.
Крім румунських портів, потенційною альтернативою залишається доставка селітри морським шляхом через Польщу. Втім, для реалізації цього варіанту доведеться докорінно перебудувати логістичні процеси, що, за словами Гузя, актуально переважно для центральних і західних областей України.
Також розглядалися й інші шляхи — автомобільні та залізничні перевезення через Польщу, Словаччину або Угорщину, а також використання річкового транспорту по Дунаю чи великої води. Але останні два варіанти наразі недоступні — вони потрапили під офіційну заборону.
Гузь підкреслив, що навіть за відсутності обмежень селітру зазвичай перевозили безпосередньо до кінцевого споживача, оминаючи складування в портах або поблизу населених пунктів. При цьому ризики завжди враховувалися, однак логістичні оператори намагалися звести їх до мінімуму. Водночас він зауважив, що на даний момент ринок не має ефективного рішення, яке б одночасно відповідало логістичній доцільності та економічній вигоді. Якби таке рішення з'явилося, воно могло б стати прибутковим для логістичних компаній. Утім, поки що подібна модель доставки залишається лише гіпотетичною.
Нагадаємо, що під час дії воєнного стану командувач ВМС України, віце-адмірал Олексій Неїжпапа, підписав документ, який забороняє заходження до українських портів суден, що перевозять речовини з вибухонебезпечними характеристиками. Цей лист, надісланий до ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), датований 7 липня. Це рішення й спричинило нову хвилю логістичних проблем, з якими тепер змушений рахуватися агросектор країни.
