Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру оприлюднила результати своєї роботи за 2025 рік і визначила ключові завдання на наступний період. Підсумки охоплюють оновлення Державного земельного кадастру, розширення переліку внесених відомостей і подальший розвиток електронних сервісів, що є важливими для функціонування ринку землі та роботи органів місцевого самоврядування. Про це повідомила пресслужба відомства.
За інформацією голови Держгеокадастру Дмитра Макаренка, протягом 2025 року до кадастру внесли відомості про понад 501,8 тис. земельних ділянок. Окрім реєстрації самих ділянок, оновлювалися межі адміністративно-територіальних одиниць і територіальних громад, фіксувалися обмеження у використанні земель, а також дані про меліоративні мережі та функціональні зони. Важливою новацією року стало перше внесення до кадастру інформації про заходи з охорони земель і ґрунтів, що відповідає потребі збереження родючості та екологічної стійкості агроландшафтів.
Упродовж року державні кадастрові реєстратори надали понад 2,14 млн адміністративних послуг. Основна частина звернень стосувалася реєстрації земельних ділянок і отримання витягів з кадастру. Такий обсяг свідчить про високе навантаження на систему, особливо в умовах активного використання електронних сервісів та відновлення земельних процедур у громадах.
Окремим напрямком стала робота з нормативною грошовою оцінкою земель. За 2025 рік видано понад 7,8 млн витягів із відповідної технічної документації, причому більшість із них сформувалися в автоматичному режимі без участі посадових осіб. Це стало можливим завдяки розвитку цифрових інструментів і спрощенню доступу користувачів до кадастрових даних.
Також протягом року до кадастру внесли відомості про нормативну грошову оцінку земель майже 2,9 тис. населених пунктів. Найбільші обсяги оновлень зафіксовані у Київській, Дніпропетровській та Львівській областях, де процеси просторового планування та земельного обліку залишаються найбільш активними.
У Держгеокадастрі зазначають, що у 2025 році значна увага приділялася цифровізації та розширенню електронних сервісів, які дозволяють зменшити людський фактор і прискорити обробку даних. Окрім цього, відновлено пілотний проєкт щодо внесення відомостей до кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками, що має підвищити оперативність оновлення інформації та розвантажити державних реєстраторів. У відомстві розглядають ці напрями як основу для подальшого вдосконалення земельного адміністрування у наступному році.
