Український ринок ріпаку зіткнувся з різким загостренням ситуації після введення експортних мит, унаслідок чого зовнішні поставки культури фактично зупинилися. Як повідомляють у компанії Spike Brokers, саме цей чинник став причиною масштабних проблем для трейдерів і виробників, а також відкрив додаткові можливості для внутрішніх переробників.
Ще з серпня більшість експортерів очікувала нових правил і намагалася мінімізувати ризики, скуповуючи ріпак напряму у фермерів. Проте навіть ці заходи не дали результату. На початку вересня митниця скасувала всі періодичні митні декларації, включно з тими, які мали забезпечити звільнення від сплати мита для аграріїв. Через відсутність дієвого механізму підтвердження факту походження власновирощеної продукції виробників зобов’язали оплачувати 10% мито.
Небажання фермерів нести додаткові витрати та юридичні прогалини у законі щодо експорту ріпаку й сої спричинили хаос на ринку. Судна, які мали відправляти українську продукцію, змушені простоювати в портах, що створює додаткові фінансові втрати для трейдерів.
На цьому тлі внутрішні переробники отримали конкурентну перевагу. Використовуючи обмеженість експортних можливостей, вони почали поступово знижувати закупівельні ціни. Якщо на початку тижня вартість тонни ріпаку з ПДВ становила близько 600 доларів, то вже наприкінці вона впала до 585 доларів. Експортні котирування також відреагували спадом — приблизно на 15–20 доларів за тонну, до рівня 520–530 доларів.
За оцінками учасників ринку, ситуація може зберігатися щонайменше місяць. Лише після того, як законодавство буде скориговане, а митні механізми — доопрацьовані, аграрії отримають можливість повноцінно реалізовувати ріпак на зовнішніх ринках. До цього часу виробники ризикують опинитися в умовах фактичної безальтернативності збуту, що ще більше тиснутиме на внутрішні ціни.
Таким чином, експортний колапс ріпаку став прикладом того, як непродумані регуляторні зміни здатні паралізувати цілий сегмент аграрного ринку. Для відновлення стабільності необхідне оперативне внесення змін до законодавства та створення прозорого механізму підтвердження походження продукції.
