На старті тижня український ринок зерна продемонстрував пожвавлення в сегменті фуражної кукурудзи. Передусім це проявилося у зростанні закупівельних цін у морських портах, де формується ключовий експортний попит. Підвищення котирувань стало помітним як у доларовому еквіваленті, так і в національній валюті.
Станом на 25 лютого в гаванях Великої Одеси та на дунайському напрямку попит на фуражну кукурудзу озвучувався в межах 207–214 дол./т і 206–212 дол./т на умовах CPT-порт відповідно. У гривні ціни також додали в середньому 100–150 грн/т, сформувавшись у діапазоні 10–10,6 тис. грн/т CPT-Одеса. Таким чином, ринок фактично закріпився вище психологічної позначки 10 тис. грн/т.
Аналітики пояснюють, що підтримку вартості забезпечили два ключові чинники: поступове відновлення інтересу з боку експортерів і стримана позиція виробників, які не погоджуються на зниження відпускних цін. Водночас вони зазначають, що переважна частина коригувань відбувалася в межах уже сформованих раніше цінових коридорів, без різких стрибків.
Зростання портових цін традиційно пов’язане з активністю зовнішніх контрактів і графіками відвантажень. Для України кукурудза залишається однією з основних експортних культур, а її конкурентоспроможність на світових ринках значною мірою залежить від логістики, валютної динаміки та балансу попиту і пропозиції всередині країни.
За інформацією Державна митна служба України, від початку 2025/26 маркетингового року обсяги експорту української кукурудзи сягнули 10,7 млн т. Із цього обсягу 1,94 млн т було поставлено на зовнішні ринки лише протягом лютого, що свідчить про збереження активних темпів відвантажень у другій половині сезону.
Географія збуту залишається досить концентрованою. Понад половину всіх поставок припадає на країни регіону MENA — близько 1 млн т, ще майже 880 тис. т імпортували держави Європейського Союзу. Найбільшим окремим покупцем виступає Туреччина, яка придбала 733 тис. т, що становить майже 38% загального експорту української кукурудзи в зазначений період. Така структура продажів свідчить про значну залежність від обмеженої кількості напрямків і водночас підкреслює важливість стабільного попиту з боку ключових партнерів.
Подальша цінова динаміка значною мірою визначатиметься темпами укладання нових експортних контрактів, поведінкою аграріїв щодо продажів залишків урожаю та ситуацією на світовому зерновому ринку.
