Українське виноградарство залишається однією з небагатьох галузей агросектору, де позитивні тенденції все ще переважають над негативними, хоча викликів вистачає. Найбільш відчутними проблемами для галузі стали різке скорочення площ під виноградниками, наслідки війни та ускладнення експорту виноробної продукції. Водночас кількість виноробів в Україні продовжує зростати, а інтерес до галузі з боку малого і середнього бізнесу не зменшується.
За оцінкою голови ГС «УКРСАДВИНПРОМ» Володимира Печка, площі виноградників в Україні за останні роки скоротилися надзвичайно швидко. Якщо у 2021 році виноградом було зайнято близько 45 тис. га, то нині цей показник значно нижчий. Причин декілька: частину насаджень викорчували з економічних міркувань, а значна кількість плантацій у південних регіонах опинилася під тимчасовою окупацією.
За наявними статистичними даними, нині під виноградниками в Україні залишається орієнтовно 15 тис. га. Окремою проблемою залишаються окуповані території. Станом на 2022 рік під контролем рф перебували близько 60 тис. га виноградних площ, значна частина яких розташована у Херсонській та Запорізькій областях. Через обмежений доступ до цих територій точні дані щодо їхнього поточного стану відсутні.
Основна концентрація виноградників зберігається в Одеській області. Саме на цей регіон припадає близько 80% усіх виноградних насаджень країни, передусім у південній та центральній частинах області. Значні масиви винограду також зосереджені у кліматичних зонах, що межують з Молдовою, де природні умови традиційно сприятливі для цієї культури.
Середня врожайність винограду в Україні за відсутності екстремальних погодних явищ становить приблизно 7–8 т/га. Водночас цей показник істотно відрізняється залежно від технологій, які застосовують господарства. Найкращі результати демонструють підприємства, що мають системи зрошення, стабільне забезпечення добривами та можливість вчасно виконувати всі агротехнічні операції. Кліматичні умови впливають на врожай, але вирішальним чинником залишається рівень технологічного забезпечення.
Для виноробства важливою є не стільки кількість зібраного винограду, скільки його якість. Саме погодні умови формують цукристість, кислотність і загальний потенціал сировини для виробництва вина. Галузь добре знає приклади, коли окремі кліматично сприятливі роки забезпечували виняткову якість продукції. Історичні агрометеорологічні спостереження, зокрема за періодами з 1930 до 2000 року, демонструють чіткий зв’язок між погодою сезону та класом вина, тоді як надмірна вологість або різкі температурні коливання негативно впливали на результат.
Сезон 2025 року став черговим випробуванням для виноградарів півдня України. Посушлива погода спостерігається вже третій рік поспіль, а взимку регіон стикається з аномальними температурними коливаннями. Зафіксовані різкі переходи від плюсових температур до значних морозів створюють ризики для молодих пагонів, які можуть вимерзати. Попри це, у господарствах із зрошенням або достатньою кількістю опадів середня врожайність у 2025 році становила близько 7 т/га.
Низька врожайність у виноградарстві не завжди є негативом. Для якісного виноробства важливий баланс між вологою і теплом у різні фази розвитку рослини. Саме тому, навіть за стриманих обсягів збору, виноград урожаю 2025 року характеризується високою якістю, що створює передумови для виробництва вин доброго і преміального сегмента.
Попри загальне скорочення площ, в Україні триває закладання нових виноградників. Нові плантації з’являються в центральних регіонах, на Одещині та Миколаївщині. Активність фіксується і у Вінницькій області, зокрема в Могилів-Подільському районі, де одразу кілька підприємств інвестують у виноградарство. На Закарпатті нові насадження закладають переважно невеликі крафтові виробники, орієнтовані на локальний ринок і туризм.
Важливу роль у цьому процесі відіграє державна підтримка. Саме програми, ініційовані Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, стали одним із ключових стимулів для підприємців інвестувати у нові виноградні плантації, навіть в умовах воєнних ризиків та кліматичних змін.
