В Україні спостерігається зниження вартості курятини, що стало наслідком профіциту продукції на внутрішньому ринку. Таке явище виникло через скорочення можливостей експорту до Європейського Союзу після відновлення квот та митних обмежень.
За оцінками профільних експертів, до кінця року постачання м’яса птиці з України до країн ЄС може скоротитися приблизно на 27 тисяч тонн. Причиною стала відміна режиму «торгового безвізу», який з початку повномасштабної війни відігравав ключову роль у збереженні стабільності птахівничої галузі. Раніше саме європейський ринок забезпечував вітчизняним виробникам стабільний збут і дозволяв компенсувати зниження внутрішнього попиту.
Тепер ситуація змінилася. Нові обмеження зменшили квоту на експорт м’яса птиці на 35% порівняно з попередніми умовами, а постачання яєць і яєчних продуктів — аж на 65%. У галузі наголошують, що саме лібералізація торгівлі у свій час допомогла відновити виробництво після глибокого падіння у 2022 році. Відновлення ж бар’єрів ставить під загрозу досягнутий прогрес.
Економічні наслідки для України можуть бути відчутними: зменшення валютних надходжень, погіршення фінансового становища підприємств і ризик скорочення робочих місць. Птахівники вже працюють у складних умовах, адже стикаються зі зростанням витрат на корми, енергоносії та логістику, а також із падінням купівельної спроможності населення. Водночас саме європейський ринок залишається найбільш вигідним і доступним за логістикою.
У червні показники експорту підтвердили негативну тенденцію: до ЄС надійшло лише 4,8 тисячі тонн української курятини, тоді як раніше середньомісячний обсяг становив близько 10 тисяч тонн. У результаті частина продукції залишилася на внутрішньому ринку, що й призвело до надлишку та падіння цін.
У липні відпускні ціни на м'ясо птиці знизилися на 5–10% у порівнянні з попереднім місяцем. Експерти вважають, що поки немає підстав говорити про подальше різке здешевшання, проте тенденція до стабілізації може зберегтися.
Виробники покладають надії на пошук нових каналів збуту. Найбільш перспективними називають ринки Близького Сходу, Кавказу, Середньої Азії та Великої Британії. Якщо ж диверсифікація експорту не відбудеться, підприємствам доведеться зменшувати обсяги виробництва, що негативно позначиться на всій галузі.
