Український ринок цукру наразі перебуває під значним ціновим тиском, що безпосередньо впливає на фінансовий стан виробників. Цукрові заводи змушені продавати продукцію торговельним мережам за ціною, яка в середньому коливається на рівні близько 19,8 грн/кг, і для більшості підприємств такий показник не покриває фактичної собівартості виробництва. За таких умов галузь працює з мінімальною маржею або навіть у збиток, що створює ризики для її подальшого розвитку.
Як пояснила голова Національної асоціації виробників цукру Яна Кавушевська, поточна ситуація сформувалася під впливом кількох чинників. Одним із ключових є низький рівень світових цін на цукор, який обмежує можливості експорту та тисне на внутрішній ринок. Додатково на баланс попиту і пропозиції вплинув значний обсяг виробництва, що перевищує внутрішні потреби України, попри очікування протилежного сценарію.
За її словами, у 2025 році площі під цукровим буряком були скориговані з 250 тис. га до 200 тис. га, а 2 цукрові заводи, які працювали у 2024 році, заявили про зупинку виробництва у 2025 році. Ринок очікував, що ці фактори призведуть до зменшення валового збору та дозволять обмежити виробництво на рівні близько 1,5 млн т. Однак погодні умови виявилися сприятливими, а застосування ефективних агротехнологій забезпечило високі врожаї, що призвело до суттєвого збільшення обсягів цукру.
Подібна ситуація, за словами Яни Кавушевської, спостерігається і в країнах Європейського Союзу. У більшості регіонів вирощування цукрових буряків урожайність перевищила середні багаторічні показники, тож очікуваного скорочення виробництва не відбулося. Зокрема, в Польщі ціна цукру наразі майже не перевищує 400 євро за тонну, що робить експорт української продукції на цей ринок економічно недоцільним з урахуванням логістичних витрат і курсових ризиків.
Вона зазначає, що виробники опинилися в ситуації, коли витрати на енергоносії, логістику, оплату праці та сировину продовжують зростати, тоді як відпускна ціна на цукор не лише не підвищується, а навпаки знижується. За її словами, надто низька ціна на цукор не вигідна жодній зі сторін ринку, адже в перспективі це може призвести до скорочення площ під цукровим буряком і зупинки окремих заводів.
«У результаті маємо ситуацію, коли витрати виробників постійно зростають, тоді як ціна кінцевої продукції не просто не зростає, а навпаки — знижується. У наднизьких цінах на цукор не зацікавлений ніхто. Якщо в Україні будуть занадто низькі ціни на цукор, будуть скорочуватись площі під цукровим буряком, закриватись заводи. Врешті-решт це призведе до того, що цукру стане мало, і він буде дорогим. Ба більше — питання, чи взагалі ми матимемо український цукор?» — зазначає Яна Кавушевська.
Фахівці галузі наголошують, що стабільність цін має ключове значення для збереження виробничого потенціалу, адже цукрова промисловість є важливою складовою аграрного сектору та забезпечує робочі місця в регіонах, де альтернативні напрямки переробки розвинені обмежено.
