Минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів зафіксували помірне підвищення цін. Після кількох періодів відносної стабільності котирування додали в середньому від 3 до 8 доларів на тонні, що пов’язують із пожвавленням попиту на окремих напрямках зовнішньої торгівлі.
У результаті закупівельні ціни в портах піднялися до рівня 435–445 доларів за тонну на умовах СРТ-порт. Учасники ринку відзначають, що додаткову підтримку вартості забезпечило збільшення обсягів постачання сої до Туреччини в першій половині травня. Турецький ринок залишається одним із важливих покупців олійних культур, а місцеві переробники продовжують активно закуповувати сировину для виробництва кормів та харчової продукції.
Водночас Туреччина паралельно нарощує сезонний імпорт бразильської сої, яка надходить на світовий ринок у значних обсягах після збору врожаю в Південній Америці. Саме цей фактор, разом із загальною ситуацією на глобальному ринку, продовжує стримувати більш різке подорожчання української продукції.
Аналітики ринку звертають увагу, що додатковий тиск на ціни створюють високі темпи експорту сої з країн Південної Америки. Крім того, у США триває активна посівна кампанія, а Міністерство сільського господарства США прогнозує можливий новий рекорд світового виробництва сої у наступному сезоні. Очікування великої пропозиції традиційно впливають на настрої трейдерів та обмежують потенціал подальшого росту котирувань.
Попри це, ринок продуктів переробки сої наразі демонструє відносну стійкість. Зокрема, ціни на соєвий шрот залишаються на високому рівні. На західному кордоні України вартість продукції на умовах DAP утримується в межах 395–407 доларів за тонну.
Головним напрямком збуту соєвого шроту залишається Європейський Союз. Країни ЄС продовжують активно закуповувати кормові компоненти для тваринництва, хоча водночас на європейському ринку посилюється конкуренція через збільшення поставок південноамериканського шроту, виготовленого з сої нового врожаю.
Фахівці аграрного ринку зазначають, що ситуація із цінами на сою найближчим часом значною мірою залежатиме від темпів експорту з Бразилії та Аргентини, погодних умов у США, а також активності імпортерів у країнах Європи й Азії.
