Нинішній сезон черешні в Україні став одним із найбільш незвичних за останні роки. Попри побоювання, пов'язані з весняними заморозками, які навесні викликали численні повідомлення про можливі втрати врожаю, фактична ситуація на більшості виробничих площ виявилася значно кращою. Високий урожай призвів до суттєвого зниження закупівельних цін, що стало позитивною новиною для покупців, але водночас зменшило очікувані доходи виробників.
Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник повідомив, що сезон ще триває і остаточно завершиться приблизно через тиждень-півтора, однак уже зараз можна підбити його попередні підсумки. За його словами, українські господарства цього року отримали добрий урожай черешні, тому закупівельні ціни виявилися значно нижчими, ніж торік.
За інформацією фахівця, наразі виробники реалізують черешню безпосередньо з господарств у середньому по 40–60 грн за кілограм. Такий рівень цін пояснюється тим, що хороші врожаї спостерігаються практично в усіх основних регіонах вирощування культури. Саме тому нинішній сезон можна охарактеризувати як врожайний, але фінансово менш успішний для більшості садівників.
Весняні погодні ризики традиційно залишаються одним із головних чинників, що впливають на виробництво кісточкових культур. Заморозки під час цвітіння можуть суттєво скорочувати врожайність, однак цього року масштабних втрат, про які повідомляли раніше, фактично не відбулося. У результаті пропозиція черешні на внутрішньому ринку виявилася достатньо великою.
В Українській плодоовочевій асоціації також звертають увагу, що цього сезону черешню вже складно назвати найдорожчою ягодою на ринку. Її вартість практично зрівнялася із цінами на суницю садову, тоді як малина та лохина продаються дорожче. Водночас у світовій практиці великоплідна якісна черешня преміального сегмента традиційно коштує значно більше, адже її вирощування потребує значних інвестицій, сучасних технологій та високих витрат на догляд за садами.
За оцінкою Тараса Баштанника, навіть попри те, що культура загалом залишається потенційно прибутковою, нинішній рівень цін разом зі зростанням виробничих витрат не дозволив багатьом господарствам отримати той прибуток, на який вони розраховували. Собівартість виробництва продовжує збільшуватися через подорожчання ресурсів, засобів захисту рослин, енергоносіїв та оплати праці.
Попри непрості економічні умови, в Україні продовжують закладати нові черешневі сади. Хоча цей процес не має масового характеру, досить активно нові насадження створюють у Чернівецькій області. Саме цей регіон поступово посилює свої позиції у виробництві черешні після тимчасової втрати Мелітополя, який до повномасштабної війни вважався головним центром вирощування цієї культури.
На думку президента Української плодоовочевої асоціації, одним із найбільш перспективних районів для розвитку галузі нині є Сокирянщина. Хоча кліматичні умови там дещо відрізняються від південних регіонів, місцеві виробники поступово накопичують досвід і розвивають сучасні технології післязбиральної доробки продукції. Йдеться про ефективне охолодження, калібрування плодів, забезпечення високої якості та підготовку продукції до експорту. У перспективі це може зробити регіон одним із провідних центрів українського черешневого садівництва.
Однією з особливостей виробництва черешні залишається повністю ручний збір урожаю. Через високу чутливість плодів механізоване збирання практично не застосовується, тому виробники щороку потребують значної кількості сезонних працівників. За словами Тараса Баштанника, вартість збирання черешні нині становить до 20 грн за кілограм, що за нинішніх закупівельних цін є дуже значною часткою витрат господарств.
Оплата праці збирачів у середньому становить 1200–1400 грн за робочий день. Частина підприємств використовує погодинну систему оплати, яка може сягати приблизно 200 грн за годину. За таких умов витрати на ручний збір стають одним із найбільших елементів собівартості вирощування черешні та безпосередньо впливають на економічну ефективність виробництва.
