Кабінет Міністрів затвердив довгострокову стратегію розвитку біометанової галузі до 2035 року, що має на меті суттєво змінити структуру енергетичного сектору країни та посилити її позиції на європейському ринку відновлюваних газів. Ідеться не лише про внутрішнє заміщення викопного палива, а й про формування експортного потенціалу, орієнтованого насамперед на країни Європейського Союзу, які активно шукають альтернативи російським енергоресурсам.
Про запуск відповідної програми повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль, підкресливши її стратегічне значення для енергетичної безпеки як України, так і європейського регіону загалом. Біометан, який розглядається як ключовий елемент цієї трансформації, є очищеним біогазом, що за своїми характеристиками практично ідентичний природному газу. Його отримують шляхом переробки органічної сировини — зокрема аграрних відходів, гною, силосу чи харчових залишків — у процесі анаеробного бродіння.
За словами очільника енергетичного відомства, розвиток цього напрямку дозволить не лише диверсифікувати енергопостачання, а й сприятиме скороченню викидів парникових газів, що відповідає кліматичним цілям ЄС. Крім того, інтеграція українського біометану до європейського ринку може відбуватися через вже наявну газотранспортну інфраструктуру, яка технічно придатна для транспортування такого виду палива.
Програма передбачає комплекс заходів, спрямованих на формування повноцінного ринку: від будівництва нових виробничих потужностей до модернізації чинних біогазових комплексів. Окрему увагу приділено створенню сприятливих умов для інвесторів, включаючи фінансові стимули та спрощення регуляторних процедур. Зокрема, планується зменшити бюрократичні бар’єри при підключенні виробників до газових мереж, що є одним із ключових викликів для галузі.
"Наша амбітна мета — до 2030 року досягти обсягів виробництва біометану в 1 млрд кубометрів на рік та наростити його до 2,1 млрд кубометрів в наступні п'ять років", - зазначив Шмигаль.
На початковому етапі реалізації програми держава розраховує на запуск восьми біометанових підприємств. Водночас експерти галузі наголошують, що потенціал України значно більший: за оцінками профільних асоціацій, країна може виробляти до 7–8 млрд кубометрів біометану щорічно за умови активного розвитку аграрного сектору та залучення інвестицій.
Важливо, що розвиток біометану має синергію з українським сільським господарством: використання відходів агровиробництва дозволяє не лише генерувати енергію, а й вирішувати проблему утилізації органіки. Крім того, побічний продукт виробництва — дигестат — може застосовуватися як органічне добриво, що додатково підвищує економічну ефективність таких проєктів.
У контексті євроінтеграції Україна вже робить кроки до гармонізації стандартів у сфері відновлюваних газів із європейськими нормами, що відкриває шлях до сертифікації біометану та його експорту. Таким чином, реалізація урядової програми може стати одним із ключових чинників енергетичної незалежності країни та її інтеграції до «зеленої» економіки Європи.
