Попри те, що Україна не має прямого виходу до Світового океану, ухвалення Угоди про відкрите море (High Seas Treaty) — це не просто глобальна екологічна подія, а й шанс для нашої держави зробити значний прорив у сфері морської політики, аквакультури та екологічної дипломатії. Документ, підписаний уже 115 країнами, після ратифікації 60 з них стане дієвим інструментом захисту біорізноманіття на 60% площі Світового океану — саме тієї частини, яка досі залишалася фактично поза контролем.
Для України це означає долучення до системи міжнародного контролю над морськими ресурсами, участь у прийнятті глобальних рішень щодо океанів, а також посилення ролі нашої держави як екологічно відповідального партнера. Угода створює юридичну базу, яка захищає не лише далекі моря, а й впливає на екосистеми Чорного та Азовського морів, адже кліматичні процеси та стан океанів мають безпосередній вплив на регіональні водойми.
Світовий океан виконує ключові функції для планети: регулює клімат, постачає кисень, поглинає вуглець і є домом для незліченних видів. Проте саме відкриті води — тобто території поза юрисдикцією окремих держав — залишались без системного захисту. Угода вирішує цю проблему, передбачаючи створення охоронюваних морських зон і регулювання діяльності, що може зашкодити довкіллю.
Україна, як учасник глобальних природоохоронних ініціатив (зокрема Конвенції про збереження мігруючих видів), отримає потужні важелі для захисту власних морських екосистем. Чорне море, яке має обмежене водообновлення і вже зараз страждає від забруднення, може виграти від нових екологічних норм та спільного міжнародного моніторингу. У перспективі це дозволить зменшити ризики для української аквакультури, збільшити якість морських ресурсів і поліпшити умови для сталого рибальства.
Окрім охорони природи, Угода про відкрите море охоплює ще дві ключові теми: морські генетичні ресурси та технологічне співробітництво. Українські науковці, які спеціалізуються на вивченні морських організмів, зможуть легально брати участь у дослідженнях генетичного матеріалу у відкритому морі — це перспективи для фармацевтики, біотехнологій і розвитку інновацій.
Угода передбачає також підтримку країн, що розвиваються, у вигляді передачі морських технологій, обміну даними, розвитку наукової інфраструктури. Для України, яка наразі потребує модернізації у сфері екологічного моніторингу та морських досліджень, це вікно можливостей. Доступ до міжнародних досліджень, фінансування і участь у глобальних наукових проєктах — це не тільки іміджеві переваги, але й практичні кроки до екологічної безпеки та стійкості.
Угода про відкрите море — це не просто договір про захист океанів. Це шанс для України:
-
посилити присутність у міжнародних екологічних процесах;
-
впровадити кращі практики у захисті морського середовища Чорного та Азовського морів;
-
розвивати науку, технології й аквакультуру;
-
захищати кліматичну стабільність і зберігати біорізноманіття.
Чим раніше Україна ратифікує цю Угоду, тим швидше вона отримає повний спектр переваг: від участі в глобальному управлінні до зміцнення власної екологічної безпеки. У світі, де водні ресурси стають ареною нових викликів і загроз, така участь — не просто бажана, а життєво необхідна.
