Україна закликала країни Глобального Півдня звернути увагу на загрози світовому продовольчому ринку
Наслідки російської агресії для сільського господарства України та стабільності міжнародних продовольчих ланцюгів стали однією з тем круглого столу «Глобальні виклики, локальні рішення: що український досвід може запропонувати світу?». У заході взяв участь міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомили в Мінагро.
Дискусію організувало Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим спільно з Офісом Кримської платформи напередодні четвертої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South». До обговорення долучилися представники українських державних установ і міжнародні гості з країн Африки, Азії та Латинської Америки.
Учасники зосередилися на тому, як війна впливає на глобальну безпеку, зокрема на постачання продовольства й енергоресурсів. Також ішлося про розширення взаємодії України з державами Глобального Півдня та можливості застосування українського досвіду для подолання спільних викликів.
Викрадене зерно та ризики для імпортерів продовольства
Тарас Висоцький розповів міжнародним партнерам про збитки й перешкоди, з якими зіткнувся український аграрний сектор через російське вторгнення. Серед порушених питань були незаконне привласнення та вивезення зерна з тимчасово окупованих українських територій, а також використання захоплених портів для переміщення сільськогосподарської продукції.
Наслідки таких дій не обмежуються українською економікою. Україна є учасницею міжнародної торгівлі зерновими та іншими аграрними товарами, тому перебої у виробництві, зберіганні й експорті її продукції можуть позначатися на постачанні продовольства до інших країн.
Особливо чутливими до таких змін є держави, які значною мірою залежать від імпорту харчових продуктів. Порушення логістики, скорочення доступних обсягів продукції та нестабільність міжнародних поставок ускладнюють планування закупівель і можуть посилювати цінові ризики.
Як український агросектор адаптується до війни
Окрему увагу під час круглого столу приділили здатності України підтримувати аграрне виробництво та експорт попри воєнні загрози. Українські виробники й логістичні оператори змушені пристосовуватися до змін у роботі транспортної інфраструктури, шукати альтернативні шляхи доставки продукції та враховувати ризики для об’єктів, важливих для продовольчого забезпечення.
Цей досвід може бути корисним для міжнародних партнерів під час обговорення стійкості продовольчих систем. Надійність постачання залежить не лише від обсягів вирощеного врожаю, а й від можливості зберігати продукцію, перевозити її та доставляти споживачам навіть за кризових обставин.
«Для України важливий прямий діалог із країнами Африки, Азії та Латинської Америки. Ми маємо спільний інтерес – стабільні продовольчі ланцюги та прогнозований доступ до продовольства. Україна готова не лише говорити про виклики, з якими зіткнулася через війну, але й ділитися досвідом забезпечення стійкості аграрного сектору», – зазначив Тарас Висоцький.
Від продовольчої безпеки до міжнародної співпраці
Поряд з аграрними питаннями учасники розглянули ширше коло проблем, пов’язаних із російською агресією. Зокрема, йшлося про дотримання міжнародного права, становище на тимчасово окупованих територіях, розслідування воєнних злочинів, повернення українських дітей і звільнення незаконно утримуваних цивільних.
Розвиток контактів із країнами Африки, Азії та Латинської Америки є одним із напрямів міжнародної роботи України. Такий діалог дає змогу доносити позицію держави до партнерів у різних регіонах і обговорювати питання, що мають спільне значення, зокрема продовольчу стабільність та захист міжнародного права.
Конференцію «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South» проводять із 2023 року. Її мета – поглиблювати взаєморозуміння між Україною та державами Глобального Півдня, а також інформувати міжнародну спільноту про наслідки тимчасової окупації Криму для глобальної безпеки.
