В Україні після початку повномасштабної війни спостерігається поступове відновлення зернопереробної галузі. Згідно з оцінками директора спілки «Борошномели України» Родіона Рибчинського, за цей час знову запрацювали 88 підприємств, з яких 22 почали діяльність у 2024 році, а ще близько 10 — у 2025-му. Така динаміка свідчить про поступове відновлення інфраструктури переробки зерна попри складні економічні умови.
Ще до початку війни, наприкінці 2021 року, в Україні функціонували 678 промислових підприємств, що працювали у сфері переробки зерна. Після початку бойових дій частина з них була втрачена: 192 підприємства або залишилися на тимчасово окупованих територіях, або зазнали руйнувань, що зробило подальшу роботу неможливою. Деякі заводи тимчасово зупинилися через дефіцит сировини, проблеми з логістикою чи перебої в енергопостачанні.
За словами Родіона Рибчинського, у перші два роки війни 66 підприємств галузі відновили діяльність після пошкоджень, тоді як частина нових виробництв була збудована фактично з нуля. Такий процес демонструє не лише відновлення виробничих потужностей, а й адаптацію бізнесу до нових умов ринку.
Як зазначає керівник спілки, нові зернопереробні підприємства мають різну спеціалізацію: приблизно 40% із них зосереджені на виробництві борошна, ще 30% займаються виготовленням круп, а решта — випуском макаронної продукції. Найактивніше нові заводи відкриваються у західних та центральних регіонах, де є відносно стабільні умови для ведення бізнесу та доступ до транспортних шляхів.
Водночас експерт наголошує, що більшість нових виробництв не є релокованими, тобто не перенесені з інших регіонів, а створені саме на нових ділянках. Це пов’язано з тим, що млини та інші переробні потужності потребують наявності поблизу сировинної бази і постійних клієнтів. До того ж процес переміщення таких об’єктів є надзвичайно дорогим і складним.
За оцінками Рибчинського, повна релокація одного млина обходиться власникам приблизно в один мільйон доларів. Через це кількість підприємств, які змогли перевезти свої виробничі потужності, можна буквально порахувати на пальцях однієї руки.
Попри виклики, українська зернопереробна галузь поступово відновлює свої позиції, демонструючи стійкість бізнесу навіть в умовах воєнних ризиків. Це відновлення є важливим не лише для внутрішнього ринку, а й для збереження експорту готової продукції, зокрема борошна, що традиційно користується попитом на ринках Близького Сходу та Африки.
