Після різкого скорочення обсягів виробництва ягід у перші роки війни український ринок поступово виходить на етап відносної стабілізації. Попри руйнування інфраструктури, дефіцит робочої сили, ускладнену логістику та зростання собівартості, темпи падіння виробництва значно сповільнилися, а частина виробників навіть змогла наростити експортні показники.
За інформацією асоціації «Ягідництво України», головною причиною позитивних зрушень став перерозподіл часток виробництва між видами ягід. Сектори, які мають більший попит на зовнішніх ринках, продемонстрували помітне зростання, компенсуючи зниження в інших сегментах.
Експерти галузі зазначають, що експорт українських ягід продовжує зростати завдяки високому попиту на європейських ринках. У порівнянні з 2022 роком, постачання свіжої продукції збільшилось на 72%, а замороженої — на 24%. Найбільше українських ягід експортують до Польщі (34%) та Нідерландів (28%), які подвоїли закупівлі протягом останніх двох років. Також зріс попит у Грузії, Молдові, Румунії та Німеччині.
Щодо замороженої продукції, її найбільше купують Польща (35%), Німеччина (23%), Австрія (10%) та Італія (8%). За словами аналітиків, постачання до Німеччини та Австрії зросли вдвічі порівняно з довоєнним періодом, що свідчить про підвищену довіру до української сировини.
У сегменті суниці садової падіння виробництва, за оцінками асоціації, зупинилося. Якщо у 2022 році скорочення становило близько 12% (7,9 тис. тонн), то у 2023–2024 роках втрати не перевищили 4% (приблизно 2 тис. тонн). Експорт замороженої суниці демонструє відновлення, хоч і залишається на 20% нижчим за показники 2022 року. Основними покупцями залишаються Польща (60%) та Німеччина (10%), тоді як імпорт із Єгипту збільшився утричі.
На ринку свіжої суниці продовжується довготривала тенденція до скорочення експорту, яка простежується ще з 2017 року. Проте у 2024 році спостерігалося часткове відновлення завдяки активним постачанням до Румунії, що дозволило збільшити експорт на 30% порівняно з 2023 роком.
Схожа ситуація спостерігається і у виробництві малини. За підрахунками аналітиків, втрати становлять близько 2,7 тис. тонн (7,5%), однак ситуація різниться залежно від регіону та типу господарства. Водночас експорт замороженої малини зростає стабільно — у середньому на 10 тис. тонн щороку. Головними ринками збуту залишаються Польща (40%) та Німеччина (30%), які лише за останні два роки збільшили закупівлі у два та три рази відповідно. Активно нарощують імпорт також Бельгія, Італія, Австрія та Франція. Імпорт малини в Україну поки не має суттєвого значення.
Найдинамічніше розвивається сегмент лохини, який за два роки збільшив обсяги виробництва майже вдвічі. Це стало можливим завдяки закладанню нових плантацій і підвищенню врожайності вже існуючих насаджень. Українська лохина дедалі активніше представлена на зовнішніх ринках: експорт свіжої ягоди зростає на 2–3 тис. тонн щороку. Основними покупцями залишаються Нідерланди (40%) та Польща (30%), причому Нідерланди за рік подвоїли імпорт. Також серед імпортерів — Велика Британія, Молдова та Грузія.
Цікаво, що імпорт свіжої лохини до України скоротився удвічі порівняно з попереднім роком, адже вітчизняна продукція дедалі більше покриває внутрішній попит. Основними постачальниками залишаються Іспанія, Перу та Марокко.
Сегмент замороженої лохини після відновлення логістики у 2024 році також продемонстрував позитивну динаміку. Обсяги постачання повернулися до рівня 2022 року, а серед найбільших імпортерів — Польща (30%), Німеччина (20%), Австрія (15%) та Італія (20%). На український ринок надходять лише окремі преміальні сорти з Польщі та Канади.
Таким чином, ягідна галузь України переживає етап структурних змін, у ході яких виробники переорієнтовуються на ті культури, що мають стабільний експортний попит. Попри всі наслідки війни, галузь демонструє гнучкість, здатність до адаптації та поступове відновлення позицій на міжнародних ринках.
