Дискусія навколо правил експорту українського цукру до Європейського Союзу загострюється на тлі обмежених квот і складних переговорів з європейськими партнерами. Асоціація «Укрцукор» публічно виступила проти ініціативи аграрного комітету Верховної Ради щодо надання буряківникам права самостійно експортувати цукор до ЄС, назвавши таку ідею відкатом від курсу, над яким галузь працювала протягом останніх двох років. Позицію цукровиків у соціальних мережах озвучила голова Національної асоціації цукровиків України Яна Кавушевська.
«Коли Комітет земельної та аграрної політики Верховної Ради вважає, що запропоновані галуззю підходи до розподілу квоти і ліцензування експорту в ЄС порушують права агровиробників, бо вони не можуть напряму експортувати цукор, чи задумався хтось з шановних депутатів а як це відповідає практиці ЄС? Чи взагалі фермери в Європі можуть брати участь у торгівлі цукром? Відповідь — ні», — написала вона.
За словами представниці галузі, європейська модель чітко розмежовує ролі учасників ринку: фермери спеціалізуються на вирощуванні цукрового буряка, тоді як переробка, формування партій продукції, контроль якості та експорт перебувають у зоні відповідальності цукрових заводів. Саме переробники інвестують у виробничі потужності, логістичні ланцюги, сертифікацію та дотримання вимог європейського законодавства, без яких вихід на ринок ЄС є неможливим.
Яна Кавушевська застерегла, що повернення до практики, коли право експорту матиме будь-який виробник, створить ризики цінового демпінгу та хаотичних поставок. В умовах обмеженої квоти її розподіл між понад 700 господарствами фактично означатиме близько 140 т на одного експортера, що не відповідає реаліям міжнародної логістики, контрактної роботи та вимог європейських покупців.
Додатковим фактором тиску на ринок, за її словами, є складна економіка виробництва. Ціни на цукор уже опустилися нижче рівня собівартості, а це підвищує ризик того, що аграрії відмовлятимуться від вирощування буряка на користь більш маржинальних культур, зокрема соняшнику чи ріпаку. Паралельно скорочується і внутрішній попит: з 2022 року споживання цукру в Україні зменшилося на 300 тис. т, що додатково обмежує можливості збуту.
Окремо голова «Укрцукру» нагадала про складний діалог з Європейським Союзом, який триває після проблемного експорту 2022–2023 років, коли поставки українського цукру викликали напруження на європейському ринку.
«Два роки ми пояснюємо європейським партнерам, що усвідомили помилки, допущені Україною при експорті цукру у 2022-23 роках. Ми не лише говоримо, а й підкріплюємо це конкретними кроками, урядовими постановами», — підкреслила вона.
У цьому контексті, за словами Кавушевської, запропонована цукровиками модель із розподілом квот та ліцензуванням експорту є сигналом для Брюсселя про прогнозованість і сталість української політики. Це особливо важливо з огляду на наявність у ЄС механізму «екстреного гальмування», який дозволяє в будь-який момент призупинити імпорт українського цукру у разі загрози для внутрішнього ринку.
«Укрцукор» також закликав українських законодавців орієнтуватися на європейську практику ухвалення рішень, яка передбачає постійний діалог із галуззю та врахування позиції профільних асоціацій, а не запровадження змін без погодження з учасниками ринку.
