Цьогорічний весняний медозбір в Україні виявився рекордно слабким за останні роки. Пасічники зі всієї країни відзначають вкрай низьку кількість зібраного акацієвого меду та нектару з різнотрав’я, а в деяких регіонах його практично немає. Основними причинами стали несприятливі погодні умови, проблеми з зимівлею бджіл, а також наслідки неправильного застосування агрохімікатів.
За словами Сергія Шаронина, керівника ради директорів компанії «Пасіка 21», бджолярам у багатьох регіонах довелося додатково підгодовувати своїх бджіл після першого медозбору. Це було необхідно, щоб комахи змогли дочекатися другої хвилі цвітіння без загибелі розплоду.
Серед головних причин такого неврожаю – тривала посуха, яка охопила більшість регіонів України у 2024 році. Волога у ґрунті залишалася на критично низькому рівні, а весняні паводки майже не відбулися. Центральні та південні області особливо постраждали – рівень ґрунтових вод знизився до небезпечних показників.
Крім того, у багатьох регіонах спостерігалися пізні весняні заморозки, які пошкодили цвітіння плодових дерев. У Черкаській області, за словами пасічника, практично повністю вимерзли квіти та зав’язі, через що обсяг плодів зменшився до кількох відсотків від звичного рівня. Заморозки вразили й озимі культури, а також акацію — один із ключових медоносів для весняного збору.
Навіть після того, як акація частково відновилася й почала цвісти, сильні зливи змили нектар із квітів. У багатьох регіонах бджоли мали лише кілька днів для активного збирання меду, що також суттєво зменшило обсяги продукції.
Не менш важливим фактором стали втрати бджолосімей під час зимівлі. Хоча на окремих господарствах, зокрема у «Пасіці 21», втрати не перевищили 5% завдяки використанню контрольованих зимівників, інші пасічники втратили значно більше бджіл. Частина комах почала весняний розвиток занадто рано, що призвело до загибелі розплоду або нестачі кормів до першого взятку. Ситуацію ускладнили численні випадки ураження кліщем варроа.
Варто зазначити, що така критична ситуація характерна не лише для України, а й для інших країн Східної Європи. Масштабні втрати бджолиних родин та зменшення обсягів медозбору відзначають і в сусідніх державах.
Ще однією проблемою, яка щороку набирає обертів, є масові отруєння бджіл засобами захисту рослин. Незважаючи на неодноразові попередження аграріїв, випадки недотримання регламенту обробки полів продовжують шкодити бджільництву.
На сьогодні розпочався другий етап медозбору. Проте обсяги посівів гречки залишаються мізерними, а основна надія покладається на соняшник. Ця культура вважається основним медоносом для промислового збору меду в Україні, однак вартість соняшникового меду залишається однією з найнижчих на ринку.
За словами експертів, щоб зменшити фінансові втрати, необхідно сподіватися на дуже високий урожай соняшникового меду. Проте погодні умови середини літа все ще нестабільні, що створює ризик нових втрат. Пасічники побоюються повторення посухи або дощів із похолоданням саме в період активного збору.
Наслідки такого сезону вже відчутні: бджільництво України зазнало серйозних економічних втрат, а виробництво меду у 2025 році може стати найнижчим за останнє десятиліття.
