У селі Веселівка, що розташоване у Кропивницькому районі Кіровоградської області, зафіксували масове зникнення бджіл. Упродовж одного тижня до місцевої влади звернулися шестеро власників пасік зі скаргами на раптову загибель бджолосімей. Однак, без лабораторного підтвердження причин, офіційне розслідування не було розпочате. Причина – відсутність фінансування на аналіз, адже за нього мають платити самі пасічники.
Одним із тих, хто зазнав значних втрат, є Віктор Матвієнко. Його пасіка офіційно зареєстрована, але за короткий час він утратив майже всі сім’ї – з семи залишилася лише одна. Зі слів чоловіка, який нещодавно повернувся з фронту, він не встиг вчасно виявити проблему, бо поєднує догляд за пасікою зі службою. Він також зазначив, що фермери не попереджали про заплановані обробки полів.
Щоб встановити причину загибелі комах, пасічникам необхідно зібрати зразки з поля та тіл бджіл і передати їх на дослідження до лабораторії. Однак така процедура вартує щонайменше 15 тисяч гривень. У багатьох випадках ця сума є надмірною, особливо коли господарство невелике. Матвієнко визнав, що для нього це майже така сама сума, яку він витратив би на відновлення пасіки.
Схожу ситуацію пережив і Микола Голуб, власник ста бджолосімей. Його вулики розташовані в іншій частині села, проте минулого тижня і там почалась масова загибель бджіл. Він вважає, що комахи могли отруїтись під час обробки полів місцевими аграріями, й оцінює втрати у 70-80% від усього бджолиного поголів’я. За його словами, найпродуктивніші сім’ї загинули, а прибуток за сезон фактично втрачено. Пасічник наголошує, що тепер питання стоїть не про заробіток, а про збереження самої пасіки до наступного сезону.
Хоча сільська рада отримала декілька звернень, офіційна комісія для фіксації інциденту не була створена. Голова старостату Михайло Безверхній пояснив, що причиною стала відмова пасічників оплачувати аналізи, без яких будь-яке провадження є безперспективним. За його словами, пасічники не впевнені, що зможуть виграти судовий процес і домогтися компенсації збитків. Це зупинило подальші дії громади. Він також повідомив, що в селі є понад 70 землевласників, серед яких лише троє – великі фермери, решта – дрібні одноосібники. Саме серед останніх, припускає Безверхній, і міг бути той, хто не попередив про обробку полів.
Водночас агроном одного з найбільших місцевих господарств Віталій Пасека заявив, що в липні їхнє підприємство не проводило жодної хімічної обробки. Він розповів, що вирощують сою, кукурудзу, соняшник і пшеницю, а всі обробки пестицидами здійснюють лише вночі, до початку льоту бджіл. За його словами, фермери завжди попереджають пасічників та старостат перед такими роботами, а під час цвітіння соняшнику не обробляють поля взагалі, щоб уникнути шкоди для комах.
Анатолій Стойка, представник Держпродспоживслужби, пояснив, що при підозрі на отруєння бджіл діяти потрібно негайно – протягом максимум двох діб. Якщо цього не зробити вчасно, речовини, якими могли обробити поля, розкладаються, і виявити їх в організмах комах чи на рослинах стає майже неможливо. Сільська рада зобов’язана скликати комісію максимум за 24 години з моменту звернення, а зразки мають бути направлені до лабораторії упродовж 48 годин.
Також фахівець наголосив, що відповідно до законодавства саме пасічники оплачують лабораторні дослідження. А фермери, у свою чергу, зобов’язані попереджати органи місцевого самоврядування про обробку земель мінімум за три доби. При цьому потрібно поінформувати всі селищні ради в радіусі 10 км від зони обробки. Якщо у паспорті пасіки не зазначена кількість бджолосімей, такий документ не буде враховано у разі фіксації отруєнь.
Микола Голуб, попри завдану шкоду, не планує витрачати кошти на експертизу. Пасічники, за його словами, хочуть, щоб відповідальні за загибель бджіл відшкодували їм понесені збитки. Але без доказів знайти винного практично неможливо. Ситуація залишається невирішеною, а бджоли – під загрозою.
