Посилення європейських та міжнародних вимог до якості продуктів бджільництва дедалі відчутніше впливає на структуру ринку меду. Отримати достатні обсяги товарної продукції, яка відповідала б усім нормативам, стає складніше через сукупність антропогенних чинників, що негативно позначаються на стані бджіл і стабільності виробництва. У результаті формується дефіцит меду належної якості, що відкриває простір для фальсифікації в торговельних мережах.
На цю проблему звернув увагу очільник ГС «Срібний край» Віктор Папп, виступаючи під час «Медового форуму 2025». Він наголосив, що учасники ринку опиняються у складній ситуації, коли необхідно одночасно дотримуватися жорстких вимог законодавства ЄС, знаходити сировину потрібної якості та кількості і при цьому уникати фінансових ризиків. За таких умов трейдери змушені балансувати між нестачею натурального меду та економічною доцільністю.
Саме ця напруга, за оцінкою фахівця, сприяє поширенню на ринку дешевших альтернатив, зокрема глюкозно-фруктозних сиропів, які за зовнішніми показниками та лабораторними параметрами можуть відповідати формальним вимогам якості. Такі продукти легко інтегруються у торгові ланцюги, особливо за умов зростання попиту та обмеженої пропозиції натурального меду.
Окремо було відзначено, що ситуацію ускладнює загальний антропогенний тиск на довкілля. За останні 6–8 років у бджільництві фіксують зміни у поведінці та стані бджіл, зокрема зростання їхньої дратівливості, частіші захворювання, нетипові випадки крадіжок меду, загибель маток і різні біологічні аномалії. Усе це знижує продуктивність пасік і підвищує собівартість виробництва.
У підсумку поєднання екологічних проблем, жорсткого регулювання та економічного тиску формує умови, за яких натуральний мед дедалі частіше витісняється дешевими замінниками. Це створює виклики не лише для виробників і трейдерів, а й для споживачів, які дедалі складніше можуть відрізнити справжній продукт від сурогату.
