Європейський ринок пшениці для України стає дедалі менш доступним через відновлення жорстких тарифних квот. Як зазначає директор компанії «Грейн Пауер» Артем Соловйов, торгівля з Євросоюзом у нових умовах фактично втрачає сенс. Він нагадав, що Єврокомісія повернула довоєнний режим, і до кінця року дозволено безмитно ввезти лише 7/12 від річної квоти, що становить близько 583 тис. т по всій категорії — пшениця, спельта, меслін, а також борошно, крупи та пелети. Усе, що перевищує цей обсяг, обкладається специфічним митом у розмірі 95 €/т.
За словами експерта, у звичайних умовах прибутковість операцій із пшеницею не перевищує 3–7 €/т після врахування витрат на логістику, фрахт, портові послуги, фінансування та хеджування. Додаткове навантаження у вигляді мита в 95 €/т повністю «з’їдає» цей заробіток, залишаючи трейдерів у збитках.
«Мої приблизні підрахунки показують, що про торгівлю зерном із Європою на таких умовах можна забути. У такій торгівлі просто нема сенсу», — наголосив він.
Особливо болісним це рішення стане для компаній, які орієнтуються на продаж саме пшениці. На думку Соловйова, вони ризикують втратити до 15% своєї виручки. Це автоматично відобразиться на внутрішньому ринку — закупівельні ціни на елеваторах уже почали коригуватися, ускладнюється робота логістичних ланцюгів і знижується ліквідність трейдерів.
Втрата доступу до європейського ринку позначиться і на державних фінансах. Фахівець підрахував, що через обмеження бюджет може недоотримати від 120 до 280 млн євро валютних надходжень. На остаточні суми впливатимуть коливання світових цін і те, яку частину митного навантаження доведеться брати на себе експортерам.
Аналітики ринку зазначають, що ця ситуація вкотре підтверджує: Україна повинна активніше диверсифікувати свої експортні потоки. Якщо торік пріоритетом були поставки до ЄС, то нині увагу знову зосереджують на ринках Близького Сходу, Північної Африки та Азії, де зростає попит на українське зерно. Водночас аграрії наголошують на потребі продовження міжнародних домовленостей щодо вільної торгівлі, які давали можливість експортувати великі обсяги продукції без обмежень.
Таким чином, введення квот Євросоюзом ускладнює роботу трейдерів і зменшує валютні надходження в Україну. Для агросектору це означає додаткові ризики, адже в умовах війни кожне джерело доходів має критичне значення.
