На півночі України, у Ніжині Чернігівської області, 60-річний садівник Василь Река вже півтора десятка років присвячує себе вирощуванню екзотичних фруктів і ягід. На власній ділянці чоловік експериментує з культурами, які зазвичай ростуть у теплому кліматі: хурмою, апельсинами, гранатами, інжиром, лимонами, японською айвою та їстівними каштанами.
Особливу увагу Василь приділив прищепленню японської айви до груші. Цей фрукт, за словами садівника, має схожий на лимон кислий смак, але не містить цедри.
"Воно кисле, так само як лимон. І по користі воно ще більше. Ми п’ємо сік кабачка і додаємо його. Замість лимона прекрасно справляється. І лежить дуже гарно, буде всю зиму лежати нормально. Краще, ніж лимон зберігається".
Його досвід свідчить, що навіть у суворішому кліматі Чернігівщини є можливість вирощувати екзотику — але лише за належного догляду і терпіння. Серед його "родзинок" — рослина під назвою "Чекалкін горіх", що походить з Китаю.
"У пустелі добре поводиться, невибагливий, води не дуже потрібно йому. Дає горіхи за якістю приблизно, як кедр".
Попри рідкісні рослини, чоловік не має стабільного прибутку від свого заняття, хоча частину саджанців і продає. Основний прибуток для нього — це задоволення від процесу.
Василь також утримує в колекції ожину китайського походження з назвою "Мяо-Мяо", яку в Україні практично неможливо зустріти:
"Це ожина «Мяо-Мяо», китайська – смак ні на що не схожий. Треба його куштувати, щоб зрозуміти. А на вигляд яскраво, червона така квітка".
Ще однією цікавинкою на його ділянці стала лохина, яку чоловік вирощує винятково в горщиках із тирсою. У відкритому ґрунті ця культура не прижилася.
"Не клопітна культура. Головне не висаджувати в ґрунт, тільки в тирсу, у смітник будь-який".
Втім, не всі рослини здатні пережити зиму: велика кількість саджанців гине ще в перший рік.
"За рік не виживає 1500-2000, це якщо брати з насіння і вони зійшли, але не перезимували. Це, можна сказати, не робота і навіть не хобі. Це такий спосіб життя, в якому мені цікаво".
Наразі садівник мріє про будівництво оранжереї, де можна було б створити стабільне середовище для екзотичних рослин і значно підвищити їхні шанси на виживання в умовах української зими.
Нагадаємо, що вирощування незвичних для регіону культур потребує не лише агротехнічних знань, а й спеціального мікроклімату. Саме тому в Україні зростає інтерес до тепличного господарства — воно дозволяє культивувати рослини, які в звичайних умовах не мали б шансів адаптуватися. Експерименти таких ентузіастів, як Василь Река, можуть стати основою для нових ніш у сільському господарстві України.
