Переїзд через війну став для родини з Запоріжжя не лише вимушеним кроком, а й поштовхом до створення власної справи. У 2022 році Наталя Клюйко разом із сім’єю залишила Запоріжжя через постійні обстріли та оселилася у селищі Кушугум. Саме там родина вирішила спробувати себе у птахівництві, починаючи фактично з нуля.
Перші кроки були максимально скромними. У травні 2023 року господарство налічувало лише 30 м’ясо-яєчних курей, яких утримували на вигулі у невеликому саморобному курнику. Жодного професійного досвіду родина не мала, тому всі знання щодо годівлі, догляду та утримання птиці доводилося здобувати самостійно, поступово напрацьовуючи власну практику.
Зрозумівши, що без додаткових ресурсів масштабувати господарство буде складно, Наталя Клюйко почала активно шукати програми підтримки для фермерів. Грантове фінансування стало ключовим фактором переходу від домашнього утримання птиці до більш системного фермерського підходу.
Першу суттєву підтримку родина отримала у травні 2024 року від міжнародної організації Mercy Corps. Грант у розмірі 45 тис. грн дозволив збудувати більш просторий курник і закупити 200 бройлерів, що стало важливим етапом у розвитку виробництва та дало змогу збільшити обсяги вирощування м’яса птиці.
Наступним кроком стала участь у проєкті «Фінансова та організаційна розбудова спроможності активних жінок» («ФОРСАЖ»), який реалізує громадська організація «УкрПростір». У вересні 2025 року за результатами проєкту фермерка отримала 62 тис. грн. Ці кошти спрямували на придбання професійної м’ясорубки, холодильного обладнання для зберігання продукції та гастроємкостей, що дало можливість налагодити більш якісну переробку.
Окрім фінансів, участь у «ФОРСАЖі» забезпечила доступ до навчальних програм з основ підприємництва, планування витрат і розвитку малого бізнесу, що стало додатковою опорою для сімейної справи.
Сьогодні господарство утримує різні види птиці, зокрема качок, м’ясо-яєчних курей, півнів і бройлерів. Водночас через загострення безпекової ситуації та наближення фронту багатодітна родина готується до чергового переїзду — цього разу до села Кам’янка у Дніпропетровській області.
Попри нові виклики, плани з розвитку ферми залишаються незмінними. Після переїзду родина зосередиться на облаштуванні сучасних приміщень для утримання птиці та відновленні виробничих процесів. У подальшій перспективі фермери розглядають розширення асортименту за рахунок копченої продукції та виготовлення ковбас. У разі збільшення поголів’я понад 300 бройлерів, що раніше було граничним обсягом виробництва, планується залучення найманих працівників.
