Як правильно обрати гібрид кукурудзи для силосу

У сучасному тваринництві якісний силос є основою ефективної годівлі, тому вибір відповідного гібрида кукурудзи має ключове значення. Спеціалісти наголошують, що спроба застосовувати зернові гібриди для заготівлі корму часто завершується зниженням поживності силосної маси. Це пояснюється тим, що кожен тип гібридів створений під різні завдання і має власні морфологічні та фізіологічні характеристики.

За інформацією агродепартаменту LNZ Group, зернові гібриди проходять селекцію таким чином, щоб отримати тверде, склоподібне зерно, стійке до механічних навантажень під час транспортування, очищення та тривалого зберігання. Для таких гібридів характерними є міцні стебла, які не вилягають, високе розташування качанів, що полегшує збирання, а також здатність стиглого зерна швидко втрачати вологу на полі. Завдяки цим ознакам аграрії можуть скоротити витрати на досушування і підвищити товарні показники врожаю.

Фахівці пояснюють, що використання зернового гібриду замість спеціально розробленого силосного призводить до того, що корм виходить недостатньо соковитим і гірше перетравлюється тваринами. Такі маси часто мають надто високу частку твердого крохмалю, що знижує їх ефективність у раціоні корів.

Силосні гібриди, навпаки, створюють із прицілом на високу поживність та оптимальне співвідношення клітковини й крохмалю. Вони забезпечують корм, який легко засвоюється та сприяє стабільності надоїв. Їх відмінністю є посилений розвиток листкової маси: над качаном формується до 10–12 листків, а листкова пластинка ширша на декілька сантиметрів порівняно із зерновими гібридами. Завдяки цьому збільшується вихід зеленої маси, що є важливим для заготівлі якісного силосу.

Переваги силосних гібридів полягають у збалансованому вмісті поживних речовин та технологічній зручності:

Серед рекомендованих силосних гібридів UNIVERSEED аграрії можуть обирати варіанти з різним ФАО відповідно до умов регіону:

• S2610/EXPG600 (ФАО 260) – середньоранній гібрид із зубовидним зерном, добре протистоїть фузаріозу, має швидку вологовіддачу та ранній період збирання. Найефективніше його вирощувати в зонах із достатньою кількістю вологи
  S3477 (ФАО 340) – середньостиглий силосний гібрид із високим вмістом крохмалю, рекомендований передусім для північних територій, де культури з вищим ФАО не завжди встигають повністю визріти через нестачу сонячної енергії
  S3909 (ФАО 390) – середньостиглий гібрид, який демонструє добру посухостійкість і може адаптуватися до широкого спектра умов вирощування за умови дотримання рекомендованих густот
  S4210 (ФАО 420) – середньопізній силосний гібрид із високим потенціалом урожайності, підходить для регіонів із достатнім або нестійким зволоженням
  EXPG607 (ФАО 420) – високорослий середньопізній гібрид, на якому формується до 14 листків над качаном; має стійкість до посухи, високий потенціал і широке технологічне вікно для збирання

Таке різноманіття дозволяє підібрати силосний гібрид під конкретні ґрунтово-кліматичні умови, забезпечуючи стабільну якість кормової бази для фермерських господарств.