Потенційне введення мит чи квот на експорт сої та ріпаку до країн Європейського Союзу викликає серйозне занепокоєння серед членів Комітету зернових та олійних культур при Європейській Бізнес Асоціації. Представники аграрного бізнесу вважають, що подібні кроки несуть високі ризики для економіки України, особливо у контексті триваючої війни та складної економічної ситуації.
На думку учасників ринку, експорт сільгосппродукції є ключовим механізмом підтримки економічної стійкості країни, адже він забезпечує надходження валютної виручки, сприяє створенню робочих місць і наповнює державний бюджет. Водночас аграрний сектор нині виступає одним із найважливіших джерел надходжень для країни, що перебуває у стані війни.
Заборона або обмеження на вивезення сої та ріпаку, як підкреслюють в Асоціації, матиме цілу низку негативних наслідків. Зокрема, може відбутися різке зниження закупівельних цін, що поставить під загрозу прибутковість тисяч агровиробників, особливо в прифронтових регіонах. Соя і ріпак – культури з високою маржинальністю, і саме завдяки ним багато фермерів змогли втриматися на плаву останніми роками.
Зменшення валютних надходжень, яке неминуче виникне в разі зниження експорту, негативно вплине на платіжний баланс країни. У 2023–2024 роках саме вивезення ріпаку та сої забезпечило значну частку валютної виручки України. Порушення експортного балансу може стати ударом по макроекономічній стабільності.
Інвестори також можуть втратити довіру до аграрної галузі, оскільки обмеження на вільну торгівлю є тривожним сигналом для ділового середовища. Як зазначають представники аграрного бізнесу, будь-яке втручання держави в ринкові механізми зменшує прозорість правил гри і стримує інвестиції, які сьогодні критично потрібні галузі.
Варто згадати й про репутаційні наслідки. Україна за останні роки вибудувала імідж надійного постачальника агропродукції до ЄС. Порушення цього статусу через адміністративне втручання в експортні процеси може нашкодити довгостроковим торговельним контрактам і знизити рівень довіри європейських партнерів, зокрема трейдерів та переробників.
Учасники ринку нагадують, що у минулому Україна вже мала негативний досвід із подібними обмеженнями. Зокрема, в період 2017–2020 років діяли де-факто заборони на експорт сої та ріпаку через скасування ПДВ-відшкодування. У результаті фермери втратили частину доходів, а посівні площі під олійними культурами почали скорочуватись.
Аналогічна ситуація мала місце з експортом зернових у 2006–2011 роках, коли запроваджувалися квоти. За оцінками експертів, тоді аграрії недоотримали від 1,9 до 2,6 млрд доларів США доходу лише в одному маркетинговому році (2010/11). Подібні кроки завдали шкоди не лише агросектору, а й зіпсували міжнародний імідж України як торговельного партнера.
Бізнес-спільнота наголошує на необхідності стабільної та прогнозованої аграрної політики з боку держави. Вони заявляють про свою готовність до діалогу з урядом задля забезпечення безперебійного експорту агропродукції, що є надзвичайно важливим для збереження економічної життєздатності країни під час війни та у майбутній період відновлення.
На фоні геополітичної нестабільності Україна має всі шанси зміцнити свої позиції на світовому ринку, але лише за умови сталих і прозорих правил ведення бізнесу.
