В Україні можуть запровадити новий механізм підтримки переробної промисловості, який, за оцінками розробників, здатен залучити близько $5 млрд інвестицій і протягом п’яти років додати понад 1,7% до валового внутрішнього продукту. Йдеться про законопроєкти №13414 та №13415, ініційовані парламентарями з фінансового та економічного комітетів Верховної Ради.
Ключова ідея ініціативи полягає у впровадженні так званого постфактумного пільгового режиму. Це означає, що інвестор зможе скористатися податковими знижками лише після успішної реалізації проєкту. Такий підхід, на думку авторів, дозволить зацікавити бізнес, але водночас зменшить ризики неефективного використання державних стимулів.
Законопроєкти передбачають, що пільги надаватимуться для інвестицій обсягом від €100 000 до €50 млн.
Основні пропозиції:
-
звільнення від податку на прибуток для компаній, у яких 90% доходу формується від продажу власної переробленої продукції;
-
можливість не сплачувати ПДВ та ввізне мито при закупівлі нового обладнання та комплектуючих до нього;
-
подання заявок на компенсацію через електронний сервіс «Дія»;
-
аудит та перевірку інвестиційних проєктів здійснюватиме Міністерство економіки.
Важливо, що новий режим поширюватиметься не лише на новостворені підприємства, а й на діючі виробництва, які планують розширення чи модернізацію. Це суттєво відрізняє його від попередніх програм, таких як «інвестняні» або індустріальні парки, які переважно орієнтувалися на нові проєкти.
Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький підкреслює: «Заохочення інвестицій у переробну промисловість є надзвичайно важливим для структурної трансформації української економіки. Це має низку переваг, як-от зменшення залежності від сировинного експорту, створення робочих місць та посилення конкурентоспроможності країни. Документ має і певні лазівки для недобросовісних інвесторів та потребує доопрацювань. Під час звільнення від ввізного мита на обладнання відсутній чіткий механізм контролю за його цільовим використанням. Це створює ризик того, що пільга може бути використана не за призначенням, поза межами заявленого інвестпроєкту».
Старша економістка цієї ж установи Наталія Колесніченко наголошує, що навіть перспективні інвестиційні стимули не матимуть масштабного ефекту без глибших реформ. Вона зазначає: серед пріоритетних змін — реальний захист права власності в межах судової реформи та спрощення процедур підключення до інженерної інфраструктури.
Запровадження таких податкових інструментів є важливим сигналом для потенційних інвесторів у переробний сектор, особливо в агропромисловому комплексі, де переробка додає вартість сировині та формує продукцію з високою конкурентоспроможністю на експортних ринках. Однак ефективність залежатиме від прозорості процедур, якісного контролю та політичної волі для усунення бюрократичних бар’єрів.
