У жовтні в Україні знову зафіксували зниження кількості корів у присадибному секторі, тоді як промислові підприємства лише незначно змогли збільшити власне поголів’я. Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначав, що тенденція зі скороченням триває, а приватні господарства залишаються основним осередком втрат.
Станом на початок листопада 2025 року в усіх категоріях утримання в Україні налічували 2,02 мільйона голів великої рогатої худоби. Із цього обсягу близько 1,1 мільйона становили корови. Порівняно з початком жовтня того ж року загальна кількість ВРХ зменшилася на 62,9 тисячі голів, що відповідає тривідсотковому падінню, тоді як корів стало менше на 16,4 тисячі, або на один відсоток.
Якщо співставити дані із листопадом 2024 року, то зменшення виглядає ще масштабнішим: мінус 224 тисячі голів ВРХ (десятивідсоткове скорочення), з яких приблизно 128 тисяч припадає на корів. При цьому структура утримання майже не змінюється, адже близько половини тварин і надалі зосереджені на підприємствах, тоді як інша частина перебуває у господарствах населення.
Попри загальний спад, промислові ферми продемонстрували слабке, але позитивне зростання. У підприємствах утримується 947,1 тисячі голів ВРХ, що лише на дві тисячі більше, ніж місяцем раніше. Кількість корів у цьому секторі становить 384,1 тисячі, і приріст за жовтень склав приблизно пів тисячі голів. У річному вимірі промисловий напрям демонструє кращі показники: за дванадцять місяців тварин стало більше на 28,6 тисячі, тоді як поголів’я корів збільшилось на 8,8 тисячі, що вказує на поступове відновлення деяких ферм.
За даними Державної служби статистики, найбільше зростання за останній рік у промисловому утриманні корів було характерним для таких областей:
Аналітик зазначав, що скорочення поголів’я корів переважно відбувається у присадибних господарствах, де власники часто відмовляються від тримання корів через економічні труднощі, дефіцит робочої сили або зменшення рентабельності виробництва молока. На відміну від них, промислові ферми мають більше можливостей для модернізації та підвищення продуктивності, що і дозволяє їм хоч мінімально, але нарощувати поголів’я.
