Російські атаки на складську та логістичну інфраструктуру дедалі сильніше впливають на продовольчий ринок України. Пошкодження розподільчих центрів великих торговельних мереж ускладнює звичну схему, за якою виробник передає товар на центральний склад, а вже звідти продукція розвозиться по магазинах.
У результаті ритейлерам доводиться шукати інші маршрути, а виробникам — розглядати можливість доставки безпосередньо до торговельних точок. Водночас така модель потребує значно більше транспорту, водіїв, складських ресурсів і координації.
За оцінками експертів, від початку повномасштабної війни в Україні було пошкоджено близько 1,05 млн кв. м складських площ. Приблизно 750 тис. кв. м із цього обсягу припадає на Київську область.
Які логістичні об'єкти вже постраждали
Одним із найбільш масштабних нещодавніх ударів по продовольчій логістиці стала атака 3 червня 2026 року на розподільчий центр АТБ у Дніпрі. За даними самої корпорації, внаслідок прямого влучання ударного дрона був знищений мультитемпературний РЦ класу А площею 37,5 тис. кв. м. Він забезпечував товарами понад 300 магазинів мережі у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Для АТБ це означало необхідність оперативно перерозподіляти товарні потоки між іншими розподільчими центрами. У компанії повідомляли, що загальна ситуація з постачанням залишається контрольованою, хоча в окремих регіонах через атаки виникали тимчасові проблеми з наявністю деяких категорій продукції.
Проблеми з логістичною інфраструктурою торкнулися і NOVUS. У листопаді 2025 року російська атака пошкодила логістичний центр мережі в Києві. Комплекс площею близько 40 тис. кв. м був зведений у 2023 році, а вибухова хвиля пошкодила конструкції, інженерні системи та сонячну електростанцію на даху. У 2026 році страховик повідомив про виплату 9,46 млн грн за цим страховим випадком.
Ще раніше, у грудні 2024 року, внаслідок атаки безпілотників був знищений склад замороженої продукції мережі «Сільпо» у Бориспільському районі Київської області. За даними Fozzy Group, пожежа знищила товарів більш ніж на 400 млн грн, після чого компанія була змушена перебудовувати логістичні процеси.
Втрати логістичних об'єктів не обмежуються лише складами. У 2023 році внаслідок російської атаки був повністю зруйнований одеський гіпермаркет FOZZY Cash&Carry. Об'єкт не підлягав відновленню, а серед постраждалих були троє співробітників.
Таким чином, атаки зачіпають різні елементи продовольчого ланцюга — від центральних складів і розподільчих центрів до торговельних об'єктів, які одночасно виконують оптово-роздрібну функцію.
Чому виробникам складно доставляти продукцію напряму
На цьому тлі закономірно виникає питання про можливість скоротити залежність від РЦ та перейти на прямі поставки з підприємств у магазини.
Така схема справді може бути тимчасовим рішенням. Якщо конкретний розподільчий центр не працює, виробник може доставляти частину продукції безпосередньо до торговельної точки. Це дозволяє оминути пошкоджену ланку логістичного ланцюга.
Проте повністю замінити централізовану систему таким способом практично неможливо. За оцінкою виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, близько 75% виробників не мають достатніх ресурсів для повноцінного переходу на прямі поставки.
Причина полягає у самій організації продовольчої логістики. Підприємства десятиліттями будували роботу таким чином, щоб відправляти великі партії продукції до РЦ. Там товар сортується, комплектується за замовленнями магазинів і вже потім розвозиться по торговельних точках.
Якщо цю ланку прибрати, виробнику доведеться самостійно організовувати значно більшу кількість рейсів. Для молочної та іншої продукції з обмеженим терміном придатності додатковим фактором стає необхідність дотримання температурного режиму.
Саме тому прямі поставки можуть працювати як доповнення до системи, але не як універсальна заміна розподільчих центрів.
Найбільша проблема — масштаб
Український продуктовий ритейл працює з великою кількістю торговельних точок. Наприклад, окремий виробник не може просто замінити один рейс до РЦ сотнями дрібних доставок у магазини.
У випадку великих мереж масштаби особливо відчутні. У наведеній оцінці СМПУ йдеться приблизно про 1300 магазинів АТБ та 800–900 торговельних точок Fozzy Group. Забезпечення регулярних прямих поставок до такої кількості об'єктів вимагало б від виробників відповідного автопарку, водіїв, диспетчерів та додаткової логістичної інфраструктури.
Це означає, що після втрати РЦ виникає не просто проблема пошуку іншого складу. Потрібно фактично перебудовувати всю систему руху товарів.
До додаткових витрат належать транспорт, паливо, оплата праці водіїв та експедиторів, тимчасове зберігання продукції, сортування і планування маршрутів. Окремим питанням залишається те, хто саме має оплачувати ці додаткові витрати — виробник, торговельна мережа чи вони повинні розподілятися між сторонами.
Ризики для виробників
Ще одна проблема виникає через розподіл логістичних ризиків. За словами Арсена Дідура, окремі торговельні мережі наполягають на повній компенсації таких витрат з боку постачальників.
Для виробника це може означати істотне збільшення собівартості поставок. Особливо складною ситуація стає для підприємств, які одночасно працюють з кількома великими мережами та мають забезпечувати регулярні поставки у різні регіони.
Якщо витрати на доставку безпосередньо до магазинів стають надто високими, компанії можуть шукати інші канали збуту. Серед можливих напрямів називають роботу з дистриб'юторами, продаж на внутрішньому ринку або експорт.
Для споживача наслідком таких змін може стати не стільки повне зникнення продукції з полиць, скільки звуження асортименту окремих категорій у конкретних магазинах чи регіонах.
Ритейл намагається перебудувати систему
Водночас великі торговельні мережі також шукають способи компенсувати втрату окремих логістичних об'єктів. Після знищення РЦ АТБ у Дніпрі компанія перерозподілила логістичні потоки між іншими центрами та використала власний автопарк.
Подібний підхід застосовує і NOVUS після пошкодження свого логістичного центру. Мережа перебудовує маршрути, щоб продовжувати забезпечувати магазини товарами.
Fozzy Group також використовує власну логістичну систему та розподільчі центри для забезпечення своїх торговельних мереж. До групи входять, зокрема, «Сільпо», «Фора», Fozzy та THRASH!ТРАШ!.
Тож перехід на прямі поставки може стати одним із резервних механізмів у тих випадках, коли централізована логістика тимчасово не працює. Однак масштаб українського ритейлу робить повну відмову від РЦ вкрай складною.
Фактично ринок зараз змушений шукати баланс між централізованою дистрибуцією та більш гнучкими прямими поставками. У воєнних умовах саме наявність альтернативних маршрутів і можливість швидко перерозподіляти товарні потоки стають важливою умовою стабільного наповнення магазинів.
