Вітчизняний ринок сирів знову демонструє ознаки зменшення обсягів виробництва, і ключовою причиною фахівці називають зростання конкуренції з боку дешевшої європейської продукції. Хоча внутрішній попит протягом року залишався стабільним, українським підприємствам усе складніше утримувати позиції, адже торговельні мережі охоче віддають перевагу імпорту, який дає їм більшу маржу.
За оцінками аналітиків, ритейл може отримувати європейські напівтверді сири за нижчою закупівельною ціною, тому має можливість пропонувати покупцям привабливішу кінцеву вартість. Вони зазначають, що це стимулює активний попит на імпорт, водночас ускладнюючи збут української продукції, яка вже не здатна конкурувати в найчутливішому для споживачів ціновому сегменті. При цьому офіційні прайси на вітчизняні сири формально залишаються незмінними, але значна частина поставок здійснюється зі знижками, що зменшує реальні прибутки виробників.
Ситуацію посилює й сезонність. Взимку підприємства традиційно скорочують випуск продукції, оскільки попит слабшає, а накопичення великих запасів стає ризикованим через можливі цінові коливання. Аналітики також наголошують, що тиск імпорту відчутний не лише на ринку натуральних сирів: імпортовані сирні продукти майже зрівнялися у вартості з українськими молоковмісними аналогами, що, за їхніми словами, може спричинити додаткове зменшення виробництва й у цьому сегменті.
На динаміку експорту впливають і зовнішні чинники. Імпортери з країн Центральної Азії, які зазвичай купують українські сири та сирні продукти для святкового сезону, вже сформували основні партії та наразі не демонструють активності. Експерти підкреслюють, що ослаблення цього каналу збуту також сприяє загальному падінню виробництва. Вони прогнозують, що тенденція до зростання імпорту та подальшого скорочення вітчизняного виробництва може зберігатися й надалі, особливо за умов незмінної цінової політики на ринку ЄС та обмежених можливостей українських виробників знижувати собівартість.
