Підготовка винограду до холодів: ключові аспекти
З настанням холодів виноградна лоза не обов’язково піддається ризику замерзання. Досвідчені садівники відзначають, що при своєчасній та правильної підготовці рослини успішно переживають зиму навіть у регіонах із суворими морозами. Важливо враховувати вік кущів, сортові особливості та кліматичні умови, щоб обрати оптимальні методи захисту.
Сорти та рослини, які потребують додаткового укриття
Більшість поширених сортів винограду відрізняються стійкістю до низьких температур. Дорослі, добре визрілі кущі можуть переносити морози до -24/-26°C без складного укриття. Досить присипати ґрунтом або компостом основу куща та покрити мульчею.
Водночас існують категорії рослин, які потребують особливого захисту:
-
молоді саджанці віком від 1 до 3 років;
-
щеплені кущі, де місце з’єднання підщепи і плодового пагона слід підсипати ґрунтом висотою 20-30 см, адже пошкодження цієї ділянки може спричинити загибель рослини;
-
виноград, висаджений у несприятливих умовах, зокрема на відкритих, вітряних ділянках, у холодних регіонах або низинах, де збираються холодні повітряні маси.
Досвідчені агрономи наголошують, що правильний вибір сортів і підготовка ґрунту під укриття значно підвищують шанси лоз на безпечну зимівлю.
Технологія підготовки до зими
Восени, у жовтні-листопаді, важливо забезпечити виноград достатньою кількістю вологи. Особливо це стосується кущів на легких піщаних ґрунтах. Одночасно проводять розпушування пристовбурної зони та мульчування компостом чи корою. Це сприяє збереженню вологи і стабілізуванню температури у кореневій системі.
Перед укриттям проводять санітарну обрізку: видаляють тонкі зелені пагони, які не встигли визріти, оскільки вони найбільш уразливі до морозів і розвитку хвороб у вологому середовищі. Занадто довгі пагони скорочують, щоб полегшити подальше укриття. Великі зрізи обробляють садовою пастою для запобігання проникненню вологи і розвитку патогенів.
Оптимальний час і способи захисту
Встановлювати укриття рекомендують через 1–2 дні після перших легких заморозків (-2…-4°C), коли листя вже опало, а пагони стали достатньо твердими. Саме в цей період лоза переходить у стан спокою, що дозволяє їй витримати захисні процедури.
Основний метод — створення насипу ґрунту або компосту висотою 20-30 см біля основи куща. Така «подушка» захищає місце щеплення та нижні бруньки, від яких залежить весняне відновлення. На легких ґрунтах додатково застосовують мульчу з кори або компосту.
Молоді та більш чутливі кущі вкривають вертикально за допомогою білого зимового агротекстилю. Матеріал не натягують занадто туго, формуючи легкий каркас із обручів чи рейок і залишаючи вентиляційні проміжки для циркуляції повітря.
Альтернативним варіантом є використання солом’яних або кокосових матів, які закріплюють на опорах або решітках і додають шар нетканого матеріалу та ялинового гілля з вітряного боку для стабілізації мікроклімату та накопичення снігу.
У зонах, де діють сильні морозні вітри, додатково встановлюють ширми з легких дощок чи сітки на північному боці кущів. Важливо забезпечити вентиляцію: під час відлиг боки укриттів відкривають для доступу свіжого повітря, що зменшує ризик появи цвілі. Після сильних снігопадів необхідно обережно струшувати сніг з укриттів, щоб уникнути пошкодження пагонів.
Навесні знімання укриття проводять поступово. Спершу відкривають боки, потім прибирають пластикові плівки, і тільки після того, як мине загроза сильних морозів і ґрунт почне відтавати, знімають агротекстиль. Слід пам’ятати, що загартування бруньок триває кілька днів, і різке сонячне прогрівання може викликати виділення соку та підвищити ризик пошкодження пагонів пізніми заморозками.
