Сільгоспвиробники Кіровоградської області нині не квапляться з реалізацією цьогорічного врожаю. Як повідомляє керівництво обласного департаменту агропромислового розвитку, ця обережність пов’язана з низкою факторів: аграрії зазнали втрат під час весняних заморозків, що негативно вплинуло на дозрівання зернових, а також через обмеження на експорт до країн Євросоюзу, які знову набули чинності в червні цього року.
Перший мільйон тонн зерна у регіоні було зібрано із затримкою на тиждень порівняно з попереднім роком. Через похолодання ґрунт не прогрівався вчасно, що зумовило сповільнене дозрівання колосових. Це також стало однією з причин зниження темпів експорту: з 6 червня Єврокомісія офіційно повернула мита та обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України, включно з пшеницею та ще 29 позиціями.
У Міністерстві аграрної політики зазначають, що експортні показники значно впали. Згідно з офіційною інформацією, станом на 21 липня Україна поставила на зовнішні ринки лише 799 тисяч тонн зерна, що більш ніж утричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Експерти прогнозували це зниження: серед причин — слабкий урожай 2024 року та вичерпання залишків зернових, що накопичувались під час складного воєнного періоду.
За словами трейдера Володимира Кошельника, попит і пропозиція в агросекторі суттєво змінились. Обмеження з боку ЄС суттєво скоротили обсяги торгівлі, але в уряді вже відбуваються переговори з Єврокомісією щодо можливого перегляду квот.
Денис Марчук, представник Всеукраїнської аграрної ради, зазначає, що чинні обмеження можуть призвести до річних втрат для українського агроекспорту в розмірі до 3,5 мільярда євро. Проте він додає, що вже нині є зрушення: після перемовин потенційні втрати можуть знизитися на приблизно 1 мільярд. У такій ситуації одним із виходів вважається активізація торгівлі з країнами Азії та Африки, які все частіше демонструють зацікавленість у закупівлі українського збіжжя.
На Кіровоградщині тривають жнива озимої пшениці. В одному з господарств Новоукраїнського району цього року зафіксовано врожайність на рівні 6 тонн з гектара — це на тонну більше, ніж у 2024-му. Як зазначає місцевий агроном, попри складні погодні умови, включаючи морози навесні та дефіцит вологи взимку, зерно вдалося зібрати досить високої якості.
Він також підкреслив, що значна частина цьогорічної пшениці відповідає вимогам другого та навіть першого класу, тоді як торік переважала фуражна. Така ситуація відкриває перед виробниками перспективи експорту, однак нинішня закупівельна ціна в 9300 гривень за тонну виглядає для них невигідною.
Господарства воліють утриматися від продажу й дочекатися вигіднішої ринкової ситуації. Аналогічна ситуація спостерігається і з озимим ячменем — його вже зібрали, але врожайність поступається торішній через вологість та заморозки.
Усе це свідчить про складний перехідний період для аграрного сектору. Українські фермери, опинившись у ситуації міжнародної невизначеності, вимушені балансувати між витратами на зберігання продукції та очікуванням вигідних пропозицій. У той час як уряд намагається відновити доступ до традиційних ринків, агровиробники все частіше розглядають альтернативні стратегії реалізації врожаю.
