В Україні зростає інтерес до м’яса нутрії, яке все частіше можна зустріти у продажу та навіть у ресторанних меню. Попри це, висока вартість поки не дозволяє йому стати масовим продуктом. У Києві кілограм такого м’яса продається приблизно за 500 гривень, що фактично прирівнює його до оленини або робить дорожчим за телятину. В деяких торгових точках пропонують тушку середньою вагою 2,5 кг за 1100 гривень, а у закладах Ужгорода вже навіть з’явився бургер з м’ясом нутрії. Це свідчить про те, що продукт поступово переходить із категорії «екзотики» в сегмент ресторанних експериментів, проте для пересічного споживача він залишається делікатесом.
Експерти аграрного ринку відзначають, що нутрії відрізняються швидким ростом, простотою утримання й універсальністю використання. Від цих тварин отримують не лише дієтичне м’ясо, яке за вмістом білка не поступається телятині, але й хутро, яке колись мало значну комерційну цінність. Однак в Україні галузь вирощування нутрій поки що не набула широкого поширення та зберігає статус нішевої. Аналітики наголошують: якщо створити фермерські господарства із замкненим циклом виробництва, що дозволятиме самостійно забезпечувати процес розведення, переробки та реалізації, то сегмент може набути стабільності та розвитку. Водночас необхідно долати головний бар’єр — відсутність сформованої культури споживання цього виду м’яса серед українців.
Від забутих радгоспів до приватних господарств: історія нутрієводства
Розведення нутрій в Україні має давні традиції. У 1970–1980-х роках діяли спеціалізовані ферми та навіть радгоспи, які забезпечували країну хутром і м’ясом, а також частково постачали продукцію на експорт. Проте після економічних потрясінь 1990-х більшість із цих підприємств занепала. Сьогодні цим напрямом займаються переважно дрібні приватні фермери, які працюють у невеликих масштабах, зазвичай під індивідуальні замовлення або для локального ринку.
Фахівці вважають, що саме розвиток малих фермерських господарств і кооперативів може дати поштовх для відродження галузі. Об’єднання виробників дозволило б стандартизувати продукцію, організувати спільну переробку та забезпечити вихід до торгових мереж. При цьому додатковою перевагою є невибагливість нутрій у годівлі: вони легко пристосовуються до різних кормових баз, що робить їх утримання доступним навіть для невеликих аграрних підприємств.
Експортний потенціал та виклики для ринку
На європейському ринку м’ясо нутрії також розглядається як перспективний нішевий продукт. У деяких країнах його позиціонують як дієтичний та екологічно чистий вид м’яса. Україна теоретично могла б інтегруватися в цю нішу, особливо враховуючи попит на альтернативні білкові продукти у країнах ЄС. Проте для цього необхідно налагодити стабільне промислове виробництво, сертифікацію відповідно до європейських стандартів та вирішити логістичні питання.
Серед проблем розвитку галузі в Україні експерти виокремлюють невисоку поінформованість споживачів, обмежений доступ фермерів до інвестицій та відсутність системної державної підтримки. Водночас цінова політика показує, що м’ясо нутрії може стати прибутковим напрямом для дрібних і середніх господарств. З урахуванням того, що собівартість вирощування нутрії нижча, ніж у великої рогатої худоби, а кінцева ціна на ринку залишається високою, цей бізнес має значний потенціал.
Таким чином, м’ясо нутрії в Україні наразі сприймається як дорогий делікатес, але при правильній організації виробництва та просуванні може стати цікавою нішею для фермерів і навіть відкрити експортні можливості. Галузь, яка колись була майже забутою, отримує шанс на відродження в нових економічних умовах.
