Протягом останнього року в Україні зафіксовано відчутне скорочення поголів’я великої рогатої худоби. Аналітика Асоціації виробників молока, що базується на офіційних даних Держстату, свідчить: на початку серпня 2025 року в країні налічувалося на 27,2 тис. голів менше, ніж місяцем раніше, тобто спад становив 1,3%. Аналогічна ситуація простежується і серед корів — їх стало менше на 9,4 тис., що дорівнює 0,8%. Якщо ж розглядати річну тенденцію, то цифри ще більш вражаючі: у порівнянні з вереснем 2024 року країна втратила 225 тис. голів ВРХ, у тому числі 122 тис. корів, а це близько 10% від загальної кількості.
Зараз майже половина худоби (44%) утримується у великих агропідприємствах, тоді як більша частка (56%) перебуває у приватному секторі. Промислові господарства, за останніми звітами, мають 932,8 тис. голів, що на 9 тис. більше, ніж у липні, а це приблизно 1% приросту. Серед них корів налічується 381,5 тис. голів. Цікаво, що за рік саме підприємства наростили поголів’я: плюс 5,1 тис. ВРХ та 2,6 тис. корів, що становить 0,55% та 0,7% відповідно.
Проте домогосподарства населення демонструють іншу картину. У приватних обійстях утримується 1 млн 191,5 тис. голів, і це на 37 тис. менше, ніж місяць тому, тобто спад склав 3%. Якщо аналізувати річний відрізок, то різниця ще більш показова: мінус 230 тис. ВРХ (16%) та 125 тис. корів (14%). Це свідчить про те, що приватний сектор поступово втрачає свою частку у тваринництві, тоді як великі агропідприємства намагаються компенсувати цей спад.
Варто зазначити, що позитивні зміни у виробничому секторі спостерігаються насамперед у західних регіонах. Найвищі темпи приросту корів зафіксовані у Львівській області — на 13%. Також значне зростання продемонстрували Хмельницька область (7%), Рівненська (6%), Тернопільська (5%), Волинська (5%) та Вінницька (4%). Ці результати вказують на активний розвиток промислового молочного тваринництва в регіонах, де є сприятливі умови для ведення такого бізнесу.
Таким чином, українське скотарство переживає неоднорідні процеси: великі підприємства намагаються зміцнити позиції та навіть нарощують поголів’я, тоді як дрібні господарства стрімко скорочують свою частку у виробництві.
