Позиції України на глобальному ринку соняшникової олії поступово слабшають, хоча країна все ще утримує статус найбільшого експортера цієї продукції у світі. Водночас розрив між українськими та російськими показниками стрімко скорочується, що змінює баланс сил у міжнародній торгівлі олією.
За оцінками аналітиків аграрного ринку, обсяги експорту з боку росії вже майже досягли рівня українських поставок. Якщо до повномасштабного вторгнення Україна мала практично беззаперечне лідерство у цьому сегменті, то нині ситуація стала значно конкурентнішою, а країна-агресор нарощує присутність високими темпами.
Фахівці галузі пов’язують таку динаміку насамперед із тимчасовою окупацією частини українських територій. Значні площі, на яких традиційно вирощували соняшник, опинилися поза контролем України, що прямо вплинуло на структуру виробництва та потоків сировини. У результаті врожай, зібраний на цих землях, фактично працює на користь російського експортного потенціалу, дозволяючи їй збільшувати обсяги виробництва соняшникової олії.
Аналітики аграрних кооперативів звертають увагу, що саме доступ до додаткової сировинної бази став одним із ключових факторів, завдяки яким росія змогла суттєво посилити свої позиції на світовому ринку. Це створює додатковий тиск на українських експортерів, які змушені працювати в умовах війни, ускладненої логістики та втрати частини виробничих ресурсів.
Попри складну ситуацію, у поточному сезоні Україна все ще зберігає шанси втримати перше місце за обсягами експорту соняшникової олії. Цьому сприяють кілька чинників, зокрема значне внутрішнє споживання олії в росії, що обмежує її експортні можливості, а також несприятливі погодні умови, які цьогоріч негативно вплинули на російський урожай. Сукупність цих обставин дозволяє Україні залишатися ключовим гравцем на ринку, хоча конкуренція стає дедалі жорсткішою.
