Українські переробні підприємства мають достатній ресурс для обробки всього обсягу цьогорічного врожаю олійних культур — за умови, якщо не враховувати тимчасово окуповані території та зони, де ведуться бойові дії. Таку інформацію озвучили під час загальних зборів членів асоціації "Укроліяпром".
У 2025 році в Україні очікується урожай олійних на рівні 22 мільйони тонн, і за наявних потужностей, вся ця сировина потенційно може бути оброблена саме на вітчизняних підприємствах.
Ключову роль у досягненні такого рівня переробки мають відіграти зміни до законодавства, відомі як «соєво-ріпакові» правки, що передбачають введення експортного мита на насіння сої та ріпаку. У своєму офіційному зверненні представники "Укроліяпрому" наголосили:
«Надію на це нам дає прийняття «соєво-ріпакових» правок, якими передбачається запровадження експортного мита на насіння ріпаку та сою».
Хоча повного переходу агровиробників на внутрішню переробку сої та ріпаку на початковому етапі не очікується, в асоціації прогнозують, що у 2025/26 маркетинговому році буде перероблено 1,5–1,6 млн тонн ріпаку та до 3,2 млн тонн соєвих бобів. Це означає поступове зміщення акцентів з експорту сировини на виготовлення продукції з високою доданою вартістю, як це передбачено національною аграрною стратегією.
Законопроєкт №13157, ухвалений парламентом у другому читанні, передбачає встановлення 10% мита на експорт насіння ріпаку та сої. В "Укроліяпромі" позитивно оцінили цей крок, вважаючи його стимулом для розвитку внутрішньої переробки:
«Нарешті в Україні створені умови для максимальної переробки основних олійних культур (соняшник, соя, ріпак) на вітчизняних потужностях. Асоціація «Укроліяпром» впродовж свого існування, починаючи з 1998 р., вважала це головною своєю метою, якої нарешті досягнуто».
Цей підхід цілком узгоджується з Стратегією розвитку сільського господарства та сільських територій України до 2030 року, яка акцентує на необхідності переходу до високотехнологічних виробництв і зменшення залежності від експорту сировини. В документі чітко зазначено, що одним із пріоритетних напрямів є розвиток вітчизняної харчової промисловості як засобу нарощення доданої вартості.
В умовах війни та складної логістики, питання переробки в межах країни набуває ще більшої ваги: це не лише шлях до економічної стабільності, а й спосіб зберегти агробізнес у складних реаліях. У контексті посилення глобальної конкуренції на ринку агропродукції, перехід на продукцію з високим ступенем готовності також відкриває нові експортні можливості.
«Тепер головне завдання – максимально наростити переробку насіння ріпаку та сої у 2025/26 МР», – резюмується у зверненні асоціації.
Таким чином, Україна має усі передумови, щоб уже в найближчому маркетинговому періоді не просто зберігати статус аграрної держави, а впевнено рухатись у бік глибшої переробки сільськогосподарської сировини й формування стабільного експорту готової продукції.
