На Миколаївщині посуха цього року завдала серйозних збитків аграріям, найбільше постраждали посіви соняшника та кукурудзи. До територіальних громад регіону надійшло близько 700 звернень про шкоду врожаю, з яких приблизно 20% подали сільгосппідприємства та ФОПи, решта — одноосібники.
Перший заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов зазначив, що реальна кількість постраждалих господарств значно більша, ніж оформлених заявок. За його словами, частина підприємців не поспішає документально фіксувати втрати через податкові нюанси: отримані податкові кредити та пошкоджений урожай можуть призвести до коригування декларацій із ПДВ.
Агроном Яків Пінчук поділився прикладом поля в Зайчівському площею 64 гектари, де цьогоріч соняшник дав значно менший урожай, ніж минулого року:
«Не буде тут десяти центнерів. Тут хоч би три було. Минулого року схожий соняшник був від шести до 12 центнерів».
У господарстві керівниця Надія Іванова повідомила, що врожай пшениці та ячменю склав близько 25 центнерів із гектара, що не покриває витрати на вирощування. Водночас вона розраховує на прибуток від нішевих культур, таких як коріандр та льон, зібраних по 10 центнерів з гектара, які дорожчі та менш вимогливі в догляді.
«Я планую кредитуватися для того, щоб вчасно закупити насіння, засоби захисту рослин і добрива, робити обов’язкові платежі за енергоносії, зарплатню і податки, щоб мати змогу дочекатися кращої ціни та принаймні за рахунок неї збалансувати недобір врожаю», — додала вона.
За оцінками Георгія Решетілова, область втратила весь врожай кукурудзи та близько половини соняшника. Проте ефективного механізму державної компенсації постраждалим аграрним господарствам наразі немає. Через це ОВА направила пропозиції до Міністерства економіки щодо подовження програм кредитування «5-7-9» та збереження пільгових ставок для прифронтових територій.
«Аграріям на новий сезон не вистачає обігових коштів, тому постає питання перекредитування або збільшення об’єму кредитів, отриманих раніше. Це стосується і донорської підтримки для аграріїв. Укладання форвардних контрактів допоможе їм придбати насіння, паливно-мастильні матеріали та добрива для нового сезону», — зазначив Решетілов.
Серед інших пропозицій також обговорюється скасування або перенесення на 2026 рік сплати мінімального податкового зобов’язання для аграріїв, що дозволило б зменшити фінансовий тиск на постраждалі господарства та забезпечити стабільний старт наступного посівного року.
