Сорго знову повертається у фокус уваги українських фермерів як культура з високим потенціалом у посушливих умовах. Зміни клімату поступово роблять традиційні зони землеробства більш ризиковими, а прогнози свідчать, що до середини сторіччя половина сільгоспугідь України може потрапити до зони посухи. На цьому тлі сорго виглядає як одна з найбільш перспективних альтернатив.
Рослина витримує температуру понад +40 °C і здатна розвиватися навіть упродовж тривалих періодів без опадів. Потужна коренева система, що сягає двох метрів у глибину, дозволяє культурі використовувати вологу з нижніх горизонтів ґрунту. Порівняно з кукурудзою сорго споживає на третину менше води, добре росте на легких ґрунтах та допомагає утримувати структуру землі, знижуючи ризик ерозії.
Світовий ринок цієї культури стабільно зростає. Його нинішній обсяг становить понад 1,2 млрд доларів, а до 2030 року очікується приріст до 1,61 млрд із середньорічним зростанням близько 4%. Лідерами у виробництві залишаються Нігерія, Судан та Ефіопія, значні площі засівають у США, Китаї, Бразилії, Мексиці та Індії. Для американських фермерів ця культура стала ключовою ще в XIX столітті, особливо у штатах Техас, Канзас і Небраска. Європа ж довгий час не приділяла їй уваги, але у 2024 році площі під сорго різко зросли — до 250 тисяч гектарів, особливо у Франції, Італії, Іспанії та Угорщині.
В Україні ситуація змінювалася хвилеподібно. Якщо у 1980-х роках під сорго відводили близько 100 тисяч гектарів, то в 1990-х площі скоротилися майже вдвічі. У 2018 році ця культура займала приблизно 50 тисяч гектарів, а з початком війни посіви на півдні й сході зменшилися ще більше. Проте у 2024 році було зафіксовано зростання на 39%, і прогнози на найближчі два роки залишаються позитивними.
Середня врожайність в Україні становить 2,5–3 тонни з гектара. Для порівняння, у Франції та Іспанії цей показник сягає 5 т/га, в Італії перевищує 6, а в Австрії в окремих регіонах може доходити до 7–8 т/га. Українські аграрії вже довели, що за сучасних технологій можна отримати й більше. Так, у 2018 році господарство «Тимбай» на Київщині зібрало рекордні 14,43 т/га завдяки сучасному гібриду, вузькорядному висіву та ефективному внесенню добрив.
Насіннєва база є вирішальним чинником розвитку галузі. Українські фермери користуються гібридами міжнародних брендів Nuseed, Euralis, RAGT, Syngenta, Dekalb (Bayer), а також вітчизняними розробками Інституту зернових культур НААН і компанії «Укрсорго». Частина іноземних компаній, зокрема Syngenta і Nuseed, локалізували в Україні доробку й калібрування насіння, що значно полегшує доступ до якісного посівного матеріалу.
Внутрішній попит на культуру зберігається завдяки використанню у тваринництві, харчуванні та для технічних цілей. Водночас найбільші перспективи відкриває зовнішній ринок. Китай активно закуповує сорго для кормів і виробництва спирту, країни Північної Африки та Близького Сходу застосовують його у харчуванні, а Європа демонструє зростаючий інтерес у сегментах безглютенових продуктів і біоенергетики. Додатковим напрямом може стати виробництво гібридного насіння на експорт, що забезпечить ще вищу додану вартість.
Попри високий потенціал, існують і проблеми. Частина господарств ще не має достатнього досвіду вирощування цієї культури, а питання збуту залишається непростим через відсутність сталих каналів експорту. Тому для успішного розвитку потрібні комплексні зусилля — від державної підтримки і розвитку логістики до активної роботи бізнесу та аграріїв. Якщо всі ці чинники поєднаються, сорго може стати одним із головних інструментів адаптації українського агросектору до кліматичних викликів і водночас відкрити нові експортні можливості.
